Menu

Хто з розпорядників екологічних відкритих даних поводить себе більш прозоро

Які відомства в Україні найчастіше закривають екологічні відкриті дані

Відкриті дані – формат публічної інформації, який його розпорядники розміщають для того, аби забезпечити подальший аналіз такої інформації, її використання у продуктах аналітики тощо. Екологічна інформація, яка також публікується в форматі відкритих даних, є обов’язковою і окремо захищена національним законодавством і міжнародними ратифікованими договорами. Тому, як ці норми виконуються в Україні, чому доступ до екологічних відкритих даних настільки важливий, і хто увійшов в перший рейтинг та анти рейтинг відкритості розпорядників, була присвячена пресконференція, організована ГО “SaveDnipro” спільно з Міністерством цифрової трансформації України.

Рейтинг підготовлено на основі аналізу доступу до екологічних відкритих даних проведено ГО SaveDnipro в рамках спільної програми Європейського Союзу та Міжнародний фонд “Відродження” «European Renaissance of Ukraine: Civil Society Resilience and Recovery Initiative». Цей матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

Як свідчать отримані результати, серед розпорядників екологічних відкритих даних, які зобов’язані публікувати 10 і більше екологічних наборів даних, найбільший відсоток оприлюднених наборів мають Державна служба геології та надр України (71% екологічних наборів відкритих даних публікуються належним чином), Держпродспоживслужба (64%), Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (48%).

Серед розпорядників, які зобов’язані публікувати більше одного екологічного набору, лише одна державна установа повністю виконує Постанову №835. Це Державне агентство водних ресурсів України, яке публікує належним чином 4 набори з 4-х.

«Рейтинг демонструє багато речей. По-перше, проблематику, що стосується екологічної інформацією і відкритими даними в країні. По-друге, питання взаємодії зацікавлених осіб і розпорядників такої інформації. По-третє, складність у відновленні порушених прав на доступ до такої інформації, – відмітила голова і співзасновниця ГО SaveDnipro Ірина Черниш.

Під час презентації рейтингу багато уваги було приділено проблематиці. Особливість ситуації полягає в тому, що з початком повномасштабного вторгнення держава закрила доступ до багатьох наборів відкритих даних, мотивуючи це безпековими причинами.

Ще навесні ГО SaveDnipro проаналізували сферу екологічної інформації, і з’ясували, що зі 163 наборів відкритих даних, які мають бути відкритими згідно з Постановою №835 від 21.10.2015, публікуються належним чином лише 42. Хоча якраз стосовно екологічної інформації Стаття 50 Конституції України максимально категорична: «Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена». 

В організації також нагадали, що згідно з Законом України «Про доступ до публічної інформації» чиновник, який закриває якусь інформацію, має довести обґрунтованість свого рішення, інакше його дії будуть вважатися незаконними. Проте, наразі таких обґрунтувань ніхто не надає, а дані лишаються закритими. 

В обговоренні теми також взяли участь заступник начальника відділу прав на доступ до інформації Департаменту моніторингу додержання інформаційних прав секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Олександр Юрченкота  експертка з відкритих даних Міністерства цифрової трансформації Яніна Любива.