В Україні необхідно створити повноцінний суд присяжних – для того, щоб привести законодавство у відповідність до вимог Конституції, а також – для відновлення громадської довіри до суду. Про це заявили громадські активісти-правники, презентуючи відповідний законопроект на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Мета цього законопроекту – повернути людям в Україні право на справедливий суд. І це в умовах, які ми маємо – один з єдино можливих дієвих механізмів», – зазначив адвокат Віталій Титич.
Олександра Матвійчук, голова правління ГО «Центр громадянських свобод», нагадала, що існування суду присяжних напряму передбачено Конституцією України. Водночас, суд присяжних у тому вигляді, в якому він зараз існує в Україні, де-факто є копією суду народних засідателів, що існував за радянських часів.
«Суд присяжних, можливо, не панацея, але дуже вагомий інструмент для досягнення довіри до суду. Більш того, це – інструмент зміни якості самого суду, адже у нас мало хто задоволений якістю судової системи. […] Народні засідателі чи змішані суди – недостатній інструмент. Потрібне повноцінне залучення і право приймати рішення без впливу професійних суддів, і саме такий суд присяжних пропонується запровадити», – зазначив Дмитро Коваль, старший юридичний радник Democracy Reporting International Ukraine.
Активісти наголосили, що безпосередня залученість громадян у судовий процес підвищує їхнє розуміння того, як працюють суди, та ліквідовує причини для недовіри, оскільки вони самі стають учасниками процесу, приймають рішення і беруть на себе відповідальність. Дмитро Коваль розповів, що після запровадження суду присяжних у Південній Кореї та Японії соціологічні дослідження продемонстрували підвищення інтересу громадян до судової системи, а також зростання обізнаності, як функціонує суд. «Обізнаність та інтерес безпосередньо корелюють з підвищенням довіри до суду. І, зворотно, суди присяжних впливають на якість судового процесу, адже демонополізація права на прийняття рішень призводить до того, що більше факторів мають враховуватися, є більше можливостей для адвокатів», – зазначив експерт.
Основна відмінність – суди присяжних пропонують формувати за списками виборців. Зараз це – списки, які затверджують місцеві ради за згодою самих громадян. За словами Андрія Осіпова, громадського діяча, адвоката, експерта з місцевого самоврядування, саме з цієї причини в Україні бракує присяжних і вони невмотивовані, що призводить до відкладання і зриву судових процесів. «Якщо присяжні будуть обиратися за списком виборців, це буде означати фактично не право громадянина бути присяжним, а обов’язок. Задача держави – створити умови, щоб цей обов’язок був достатньо почесним, щоб виконання цього обов’язку відшкодовувалося. Також неодмінною складовою обов’язку є настання юридичної відповідальності за невиконання обов’язку», – зазначив Андрій Осіпов.
Відповідно до законопроекту, суд присяжних буде колегією із 6 присяжних. Суд присяжних засідатиме окремо і виноситиме не вирок, а вердикт: чи була подія злочином, чи винен підсудний у вчиненні злочину, чи заслуговує він на санкцію, яка передбачена за такий злочин, та які фактори врахувати як пом’якшуючі обставини.
Розширюється категорія справ, які має розглядати суд присяжних – це усі злочини, які передбачають покарання понад 8 років позбавлення волі. «У законопроекті передбачено, що суд присяжних – це суд «за замовчуванням». Суддя може роз’яснити можливість розгляду справи судом з професійних суддів, але за замовчуванням справа повинна розглядатися судом присяжних», – деталізував Дмитро Коваль.
Передбачена можливість немотивованого відводу двох присяжних без пояснення причин, а також – заборона апеляційного оскарження виправдальних вироків. Ці норми є поширеною у світі практикою для суду присяжних.
Активісти поки не планують реєструвати законопроект у Верховній Раді. На їхню думку, парламент поточного скликання вже не встигне його прийняти у першому читанні. «Ми зараз презентуємо цей законопроект, щоб політичні сили, які йдуть на вибори, розуміли запит суспільства та експертного середовища на реальні зміни у судовій гілці влади. І щоб політичні сили, які вже задекларували у своїй програмі суд присяжних, мали на увазі, що ми готові до співпраці для внесення змін до законодавства», – зазначила Олександра Матвійчук, голова правління ГО «Центр громадянських свобод».
