Для припинення практики держустанов масово «зливати під нуль» бюджетні кошти у кінці року необхідно переходити на середньострокове планування, зобов’язати проводити через систему «ProZorro» закупівлі вартістю понад 50 тисяч гривень, а також підвищувати професіоналізм замовників і державний контроль за закупівлями. Таку думку висловили генеральний директор ДП «ПРОЗОРРО» та експерти проекту «DOZORRO» Transparency International Україна і партнерських організацій під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
За словами учасників дискусії, масове використання коштів у грудні, так звані «грудневі жнива» держустанов, спричинені, з одного боку, часто непрофесійним плануванням замовників, з іншого – тим, що вони надто пізно отримують ці кошти з державного бюджету.
«Це питання більше не до «ProZorro», не до самого порталу – це питання до бюджетного процесу і самих замовників, бо саме з їхньої безвідповідальності на етапі планування і оголошення закупівель, з неможливості перекидання коштів, які виділили на 2018 рік і необхідності їх освоїти саме у цьому році виникають ці збільшені показники», – зазначив Сергій Миткалик, виконавчий директор ГО «Антикорупційний штаб» (Київ).
«Ми можемо лише підозрювати, чи у даному випадку справа у поганому бюджетуванні, чи замовник хоче провести корупційну оборудку. За допомогою наших інструментів можна відстежити, за якими цінами укладали угоди, чи лише з цим постачальником постійно співпрацює замовник […]. У випадках, коли укладається багато звітів про укладення договору під кінець року – потрібно аналізувати, щоб зробити висновки, чи там справді корупція, чи просто так склалося», – розповів Сергій Павлюк, головний аналітик Transparency International Україна.
Ключовий крок для попередження «грудневих жнив» у наступних роках – обов’язкові торги у системі «ProZorro» для закупівель вартістю від 50 тисяч гривень. Василь Задворний, генеральний директор ДП «ПРОЗОРРО», звернув увагу, що у 2018 році частка звітів про укладені договори з постачальниками зросла – до 70% від загальної кількості процедур, порівняно з приблизно 63% у 2017 році. Суттєво зросла частка звітів про укладені договори у діапазоні від 50 тисяч до 199 тисяч гривень для товарів та послуг, і від 500 тисяч до 1,5 мільйона гривень – для робіт.«Це є негативним трендом, тому що це значить, що ми велику частину грошей платників податків просто не можемо відмоніторити – ми зараз не бачимо, що там відбувається», – деталізував генеральний директор «ПРОЗОРРО».
Запровадження обов’язкових торгів для закупівель від 50 тисяч гривень та деякі інші зміни були закладені у законопроекті № 8265, проте Верховна Рада проект закону не прийняла. На думку Василя Задворного, парламент поточного скликання, скоріш за все, ще встигне розглянути новий законопроект. Він нагадав, що ці зміни є частиною міжнародних зобов’язань України щодо гармонізації сфери публічних закупівель із європейським законодавством.
Також це перехід до середньострокового бюджетного планування, що вирішить проблему із надто пізнім надходженням коштів.
Необхідно також підвищувати професіоналізм самих замовників. «Професіоналізація і навчання замовників мають бути і є одним із ключових завдань для зменшення порушень. Насправді багато замовників здійснюють порушення не тому, що вони щось задумали, а через те, що не знають, як. Наприклад, зараз важливе питання закупівлі електроенергії. Було дуже багато розпоряджень, актів, змін, і багато замовників відкладали все до останньої хвилини, тому що думали: «А раптом ще щось зміниться, а ми на той час зробимо і не так», – пояснила Ольга Нос, керівник ГО «Трипільський край» (Київська область).
Крім того, для більшої відповідальності замовників потрібна активніша робота контролюючих органів і прецеденти покарання за виявлені порушення. «Основна проблема – що ми толеруємо непрофесійність […]. Саме від контролюючих органів залежить, наскільки вони готові до результативності, наскільки вони готові працювати. І знов таки, те, що у слідчих органів і органів прокуратури була довгий час і досі, можливо, залишається проблема недообізнаності, впливає на те, чи будуть прецеденти відповідальності, чи буде у замовника мотивація працювати відповідно до закону чи ні», – наголосила Христина Зелінська.
«Вже є приклади, коли Державна аудиторська служба починає моніторинг по допорогових закупівлях. Наразі ще не в повному обсязі цей інструмент працює, але ми сподіваємося, що наступного року він буде працювати активніше», – зазначив Василь Задворний.
Також, додав Василь Задворний, у «ProZorro» спробують спростити процедури для замовників. Зокрема, у 1-2 кварталі 2019 року для допорогових закупівель планують тестувати так званий електронний каталог. «Це можливість закупівлі стандартних товарів зі своєрідного «Амазону» чи «Алібаби», коли вже є відкваліфіковані постачальники. Це зменшить навантаження на замовників», – зазначив Василь Задворний.
