В середині лютого у 7 краєзнавчих музeях Луганської та Донецької областей відбулися презентації переможців конкурсу міні-проектів для музеїв Донецької та Луганської областей у рамках проекту «Музей відкрито на ремонт ІІІ». Місяць потому, ми запитали музейників, як змінилося їхнє життя після реалізації проектів та відкриття нових експозицій.
«Як виявилося, ми нічого не знаємо про Схід України – Донецьку, Луганську область, ми живемо у світі міфів, кліше і стереотипів. Але виявилося, що там є багато цікавих і унікальних тем, з якими хочеться працювати і якими хочеться ділитися», – зазначив Леонід Марущак, керівник мистецького напрямку Українського кризового медіа-центру та проекту «Музей відкрито на ремонт».
Маріуполь: що хочуть від музею містяни?
Маріупольський краєзнавчий музей – один із найстаріших та найбільших музеїв на сході України, з найбагатшою колекцією. Його проект спрямований на дослідження думки міста про те, яким має бути музей після реекспозиції та реконструкції. «Ми об’єднали зусилля із науковцями і громадськістю міста та провели опитування близько 2 тисяч мешканців Маріуполя. 2 місяці усе місто говорило про музей. Зараз ми вже визначили програму змін», – розповідає Наталя Капустнікова, директорка Маріупольського краєзнавчого музею.
На квітень-травень цього року музей планує велику виставку до 100-річчя своєї історії, яка буде представлена у Маріупольському державному університеті. Також планують участь у наукових конференціях.
Біловодськ: конярство, про яке варто розповідати
Біловодський краєзнавчий музей підготував проект «Біловодськ – столиця кінних заводів України». Кінних заводів в Україні – 11, три з них – у Біловодському районі. Мета проекту – розповідати про конярство у Біловодську широкому загалу, аби людям захотілося приїхати і побачити їх на власні очі. Частина приміщень побудовані ще у 18-19 сторіччі. «Ми хочемо зробити кінні заводи історико-культурними заповідниками, в Луганській області таких ще немає», – каже Геннадій Верескун, директор Біловодського районного краєзнавчого музею .
Дружківка: порцелянові скарби
Дружківський історико-художній музей у рамках проекту створив PDF-каталог своєї унікальної колекції порцелянових виробів. Їх у фондах музею – понад 500 одиниць. Це не лише колекція виробів місцевого заводу, а й колекції майстрів, зазначає Світлана Кривоносова, директорка Дружківського історико-художнього музею. За роки існування порцелянового заводу сформувався певний бренд виробів: роботи дружківських майстрів мають свої особливі риси, якими виділяються серед інших.
Новоайдар: унікальна колекція традиційного одягу
Новоайдарський районний краєзнавчий музей понад 20 років досліджував особливості заселення цієї території, вивчаючи традиційні костюми, поширені у регіоні у 19-20 сторіччі. У рамках проекту кардинально оновили оформлення експозиції. Нове розташування та освітлення повністю змінили візуальне сприйняття колекції. «З моменту відкриття у нас було вже 678 відвідувачів, і тематичних екскурсій – більше, ніж звичайних оглядових: усі хотіли побачити саме ці зали. Люди проводять тут години», – розповідає Ганна Божкова, директорка Новоайдарського районного краєзнавчого музею.
Село Нескучне: «Фантом Корфа»
Меморіальний музей-садиба Немировича-Данченка і Корфа реалізує проектом «Фантом Корфа», присвячений постаті Миколи Корфа – педагога, який у ХІХ сторіччі розвивав нову систему освіти у регіоні. Музей символічно розмістили у закинутому приміщені школи. У рамках проекту серед мешканців району збирають фотографії та спогади про нього. Спершу люди неохоче ділилися тим, що мали, але з часом інтерес громади посилився і люди, навпаки, самі просять додати до експозиції фотографії зі своїх архівів, каже Марина Глушко, завідувачка Меморіального музею-садиби В.І.Немировича-Данченка та М.О.Корфа.
Музейники налагодили контакти із колегами та вчителями із Донецької та Харківської областей, планують реставрацію будівлі та відкриття нової експозиції.
Великоанадольський музей лісу: про екологію доступною мовою
Великоанадольський музей лісу присвячений Великоанадольському лісу, штучно насадженому для експерименту, чи може ліс змінити місцевий клімат. Будівля нинішнього музею свого часу будувалася як лісова обсерваторія. Проект музею «Екологічна обсерваторія» фокусується на екологічних темах. «Найбільш популярна зараз – ігрова локація, на якій діти можуть знайомитися з альтернативними джерелами енергії. Завдяки конструктору це справді цікаво», – розповідає Олена Кашенець, завідувачка Великоанадольського музею лісу.
Покровськ: Микола Леонтович як частина культурного коду міста
Покровський історичний музей реалізує проект «Культурний код Покровська». Одна із центральних постатей у ньому – композитор Микола Леонтович. «Він прожив у нас лише 4 роки, але це дуже важлива складова історії нашого міста. Проектом ми хотіли подолати декілька стереотипів. Перший, що Покровськ, колишній Краcноармійськ, суто промислове місто, другий – що музеї технічно відсталі. У нас відкрилася оновлена експозиція. Зараз кожен бажаючий може зіграти на електронному піаніно просту мелодію. Здавалося б, це дрібниця, але це викликає величезну цікавість у відвідувачів», – каже Ангеліна Рожкова, директорка Покровського історичного музею.
Нещодавно вандали відламали диригентську паличку у руках пам’ятника-Леонтовича. Музей у відповідь організував флешмоб, у рамках якого виготовили 100 таких дерев’яних паличок і роздавали усім бажаючим, а однією з них замінили пошкоджену. Ця антивандалістська акція привернула велику увагу громадськості і місцевих ЗМІ.
У рамках нової експозиції з’явилася спеціальна книга, у якій мешканці міста можуть вписати того чи іншого діяча чи процес як важливий для культурного коду Покровська. Музейні працівники досліджують ці записи, щоб у майбутньому розширити експозицію.
Детальніше про кожен з проектів можна почитати тут.
Музеї, які мають цікаві ідеї, можуть подавати свої проекти на гранти Українського культурного фонду. На сьогодні відкриті дві грантові пропозиції, одна з них – для проектів щодо культурної спадщини.
