Від 2% до 10% людей з синдромом Дауна в Україні можуть взяти участь у відкритому ринку праці. Такі дані озвучили під час експертної дискусії з нагоди Всесвітнього дня людей з синдромом Дауна в Українському кризовому медіа-центрі. «Для того, щоб люди з ментальною інвалідністю мали змогу працювати – необхідно створити певні умови праці. Це скорочений режим дня, певні функції, які вони можуть виконувати, створення також прийнятних умов і для працівника, і для роботодавця. Допомоги в цьому випадку потребують обидві сторони», – зазначила Іванна Віхтинська, координатор проекту підтриманого працевлаштування ВБО «Даун Синдром».
Іванна Віхтинська розповіла, що люди з синдромом Дауна сьогодні працюють у сфері обслуговування, ретейлі, у закладах громадсього харчування, в торгівельних залах, у сфері ландшафтного дизайну, з дітьми та людьми похилого віку. «На мій погляд, дуже важливий момент, який має бути вирішеній Україні – це підготовка кадрів. Першопричина проблем із працевлаштуванням людей з синдромом Дауна в Україні – недостатня інклюзивність. В Європі під час навчання людина 50% часу проводить разом з тими, з ким вона в майбутньому буде працювати», – додала Аренда Василенко-ван де Рей, керівник проекту «Перспектива 21.3», ВБО «Даун Синдром».
Учасники брифінгу підкреслили, що Міністерство освіти та науки та Міністерство соціальної політики мають прийняти низку важливих рішень для того, аби люди з синдромом Дауна мали змогу самореалізовуватися на робочому місці. Серед таких рішень – покращення якості спеціальної освіти, забезпечення закладів освіти асистентами, які працюють з учнями та студентами, що мають ментальну інвалідність, а також субсидіювання роботодавців, які працевлаштовують таких людей.