Книга «Безсмертний полк. Священна війна Путіна» («Le régiment immortel. La guerre sacrée de Poutine») французької дослідниці Галі Акерман вийде українською мовою у вересні 2019 року. Про це авторка розповіла на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
У книзі Галя Акерман аналізує, як акція «Безсмертний полк» – пам’ятна хода з портретами родичів, які брали участь у Другій світовій війні – перетворюється на інструмент згуртування та мілітаризації російського суспільства. «Я написала цю книгу, тому що я дуже стурбована підсумками своїх спостережень і хотіла поділитися ними з міжнародною аудиторією. Та ментальність, яку зараз формує російська влада у своїх громадян, виглядає загрозливо», – зазначає дослідниця.
Галя Акерман розпочинає книгу з аналізу ширшого контексту питання – чому тема перемоги у Великій вітчизняній війні набуває для Росії все більшої ідейної ваги. Росія упродовж своєї історії постійно потребувала певної месіанської ідеї, яка б утверджувала її виняткову роль в історії людства, пояснює дослідниця. Після розпаду СРСР, росіяни залишилися «сиротами без ідеї» – імовірно, саме це мав на увазі Путін, коли називав розпад СРСР найбільшою геополітичною катастрофою ХХ сторіччя. Зараз цей вакуум намагаються заповнити ідеєю «народу-переможця», «борця з фашизмом» у минулому і в сучасності – єднаючи людей довкола прикрашеної, неповної версії подій Другої світової війни.
«Заново возвеличити радянське минуле стало можливо, вписавши його у єдину лінію розвитку російської держави від царської імперії до сучасної Росії – як різновид цієї імперії. Для цього з історії викинули комуністичну ідею та зробили акцент на радянський/імперський патріотизм. Путіну вдалося зробити поворот до совєтизму без комунізму», – пояснює Галя Акерман.
Сама ідея ходи з портретами своїх родичів як окремі ініціативи існувала давно. Масштабною акція стала після 2011 року, коли вигадали назву «Безсмертний полк». Після цього її підхопили адміністрації на місцевому і державному рівні. У 2018-2019 роках в ході брали участь до 10 мільйонів людей, не лише в Росії, а й у більшості країн, де є великі громади російських емігрантів. Часто хода набуває рис театралізованого дійства: учасники одягають військову форму, деякі гримуються як поранені, іноді на акції є «полонені есесівці».
Галя Акерман аналізувала, з якими меседжами висвітлюється акція у ЗМІ, як про неї говорять посадовці, які пісні виконуються під час неї. «Виходить, що у цей день відбувається об’єднання мертвих із живими у безсмертний, непереможний народ. У деяких текстах буквально йдеться про те, що «мертві спускаються з небес, аби возз’єднатися із живими». Це дуже схоже на релігійні ритуали – і язичницькі, і християнські. Як у християнській традиції Христос народжується, помирає на хресті і воскресає кожного року, а не один раз дві тисячі років тому – так само сучасний російський народ, відділений від Великої вітчизняної війни вже трьома поколіннями, кожного разу перемагає заново – ворогів історичних і сьогоднішніх. Відбувається масове ототожнення себе з бійцями та переможцями, і це дуже ефективний спосіб мілітаризації свідомості», – пояснює Галя Акерман.
Дослідниця зазначає, що «Безсмертний полк» – тільки один з проявів мілітаризації. Зараз у Росії стрімко розширюється мережа військово-патріотичних об’єднань, які влаштовують реконструкції боїв з тисячами учасників. Нещодавно створили військово-патріотичну молодіжну організацію «Юнармія», куди приймають дітей з 8 років – вони носять спеціальну військову форму, закріплені за певним родом військ, навчаються реальним бойовим навичкам. До «Юнармії» залучені вже близько 500 тисяч дітей. У П’ятигорську місцева адміністрація цього року організувала «парад дошкільної армії», залучивши 500 дітей з різних дитсадків.
«Перш за все, це робиться для згуртування нації і підтримки режиму, який зараз має певні труднощі у зв’язку із санкціями та ізоляцією на міжнародній арені. Але мені здається, що це також підготовка до імовірної великої війни», – каже Галя Акерман.
Дослідниця звертає увагу на натяки, які звучали у промовах президента РФ Владіміра Путіна та рупорів російської пропаганди. Зокрема, Путін у промові перед парадом 9 травня казав, що «Росія повинна боротися з тероризмом і неонацизмом». «Неонацисти», відповідно до меседжів російської пропаганди – це, насамперед, «київська хунта», тож, імовірно, мова йде про Україну.
«Росія повністю повернулася до радянського минулого – фальсифікованого, підфарбованого, з якого викинута комуністична ідея і «замазані» темні сторони режиму. Водночас, Україна пішла зовсім іншим шляхом, визнавши нацистський і комуністичний режим тоталітарними і заборонивши їх пропаганду та символіку. І це цивілізаційний розлом величезної глибини – це принципово несумісні шляхи, – зазначає Галя Акерман. – Головне, у чому звинувачують українських націоналістів, ОУН-УПА [у програмі Дмітрія Кисельова] – те, що вони воювали проти радянських/російських солдатів. Ще в одному шоу Кисельов сказав: «Ви маєте зрозуміти, що в Україні не буде миру доти, доки вона не відмовиться від десовєтизації».
Французькою мовою книга з’явилася 2 травня 2019 року. Відбулися вже декілька її презентацій у Франції та в Україні, зокрема, на «Книжковому арсеналі» у Києві та Дніпрі. Україномовну версію видадуть у вересні.
Книгу планують перекладати і російською мовою, але у співпраці з українським виданням – у Росії це неможливо, тому що вона потрапляє одразу під декілька статей кримінального кодексу.
