Експерти розповіли про результати та подальші виклики функціонування системи електронного реєстру пацієнтів, хворих на цукровий діабет та програму відшкодування коштів на інсулін різних типів. За словами Ірини Кондрацької, експертки Міністерства охорони здоров’я за напрямком «Ендокринологія», впровадження реєстру дозволяє контролювати фактичну кількість хворих, що дозволяє більш точно розподіляти кошти на потреби пацієнтів та контролювати те, як відбувається компенсація коштів пацієнтам. Вона також повідомила, що внесення лікарями даних про стан пацієнта дає більше повну картину ускладнень та неефективного лікування, яке раніше важко було виміряти статистично. Так, було з’ясовано, що найчастіше результатом ускладнень стають ампутації, а не інфаркти та інсульти. «Ми отримали інформацію про те, як працюють лікарі, завдяки чудовому інструменту – електронному реєстру, який дозволяє вводити індикатори якості надання медичної допомоги пацієнтам з цукровим діабетом», – наголосила Ірина Кондрацька під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Про особливості користування реєстром говорила Вікторія Стаховська, лікар-ендокринолог з міста Житомир. Вона розповіла, що раніше система доступу до інсуліну передбачала зберігання препаратів в холодильнику у кабінеті лікаря і, таким чином, ендокринологам доводилося виконувати багато нефахових функцій, наприклад, ведення обліку препаратів. Зараз у лікарів є доступ в базу даних, який вони отримують офіційно у встановленому порядку та конфіденційно. Також існує окремий доступ для дублерів – медичних працівників, які заміняють лікаря на час відпусток та стажувань. «Кожен візит пацієнта передбачає, що лікар відкриває персональну сторінку пацієнта, спілкується з ним та обстежує, і потім формує електронний рецепт на той чи інший вид препарату інсуліну за потребою пацієнта», – зазначила Вікторія Стаховська. Вона додала, що слабкою стороною системи є те, що пацієнту потім необхідно ставити печатки на рецепті, в тому числі і окремий вид печатки, щоб забезпечити відшкодування вартості ліків, але зараз ця процедура є обов’язковою тільки тому, що в Україні досі немає достатньої розповсюдженості електронних підписів.
Людмила Петренко, президент Міжнародної Діабетичної Асоціації України, відзначила позитивні сторони функціонування реєстру, але зауважила, що система надання субвенцій, за якою 50% коштів на відшкодування інсуліну надають центральні органи виконавчої влади, а решту має виділити місцевий бюджет не є ефективною саме через частий брак коштів на місцевому рівні. «Міністерство ніколи не зменшувало субвенції, сума завжди зростала. Залученість місцевого бюджету, усвідомлення того, що місцева влада завжди долучалась до співфінансування – цього бракує. В майбутньому можна говорити про перехід на повністю центральне фінансування і позбутися субвенції», – прокоментував ситуацію Олександр Лінчевський, заступник міністра охорони здоров’я.
На ще один потрібний напрямок покращення нової системи вказала Шехназ Караденіз, голова International Diabetes Federation Europe, наголосивши, що більшість хворих мають діабет 2го типу і не завжди використовують інсулін у лікуванні, тому вони залишаються поза увагою наявної системи відшкодувань. «Програма має покривати потреби хворих з діабетом 2го типу, не зважаючи на на те, чи використовують вони інсулін чи ні. Але я наголошую на тому, що нічого не стається за один день, тому [електронний реєстр] – це вже великий крок вперед», – зауважила Шехназ Караденіз.
Тетяна Думенко, директор державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України», розповіла про особливості функціонування реєстру. Для створення реєстру було залучено розробників, які мали авторські розробки до початку роботи над проектом, які були досліджені та оцінені з точки зору цінової пропозиції та інтелектуальної сторони. За її словами, реєстр є складною системою і для його функціонування була побудована комплексна система захисту персональних даних пацієнтів та відомостей про лікарів. Вона також повідомила, що зараз центр активно займається оновленням системи.
Втім, розробники, співробітники центру та Міністерства охорони здоров’я зіштовхнулись з зовнішнім тиском, який загрожує існуванню реєстру. «Ми протягом 18-го року досить наполегливо відстоюємо функціонування самого реєстру. Незважаючи на всі необхідні дозвільні процедури, у нас була ціла низка процесуальних дій, зокрема дводенні обшуки, намагання вилучити сервери […] На сьогодні питання не закрите. Незважаючи на те, що ми повернули оригінали документів, на сьогодні все ще відбувається експертиза реєстру», – сказала Тетяна Думенко, додавши, що експерти центру роблять все, щоб будь-яка персональна інформація не потрапила в неустановленому порядку третім особам. «Досі розробники знаходяться під колосальним тиском, сервери і комп’ютери розробників є вилученими, досі «Державний експертний центр» витримує різноманітного штибу атаки, щоб утримувати діяльність реєстру. Ті корупціонери, які не були зацікавлені в реєстрі – вони нікуди не поділись», – підкреслив також Олександр Лінчевський.
