Menu

За 6 місяців 2019 року у Криму сталося удвічі більше арештів, ніж за перше півріччя 2018 року – Кримськотатарський ресурсний центр

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за I півріччя 2019 року. УКМЦ 31.07.2019

WATCH IN ENGLISH

За перше півріччя 2019 року в окупованому Криму відбулося 73 обшуки, 55 з них у домівках кримських татар; 69 затримань, 57 із них – кримських татар; 97 допитів та бесід, 59 із них – щодо кримських татар; 200 арештів, 138 з них – щодо кримських татар. Зафіксували 381 випадок порушення права на справедливий суд, 261 з них – стосовно кримських татар; 68 випадків порушення права на найвищий можливий рівень фізичного і психічного здоров’я (29 – щодо кримських татар), 36 випадків етапування політв’язнів, 31 з них – щодо кримських татар. Такі дані звіту про порушення прав людини на окупованому півострові презентували активісти Кримськотатарського ресурсного центру на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

«Станом на сьогодні, 60 політв’язнів етаповані на територію Російської Федерації, не рахуючи 24 полонених моряків – загалом, не лише за півроку. Щодо 29 з них вже винесені вироки», – зазначив Ескендер Барієв, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу.

Кількість обшуків у другому кварталі 2019 року була меншою – 28, порівняно із 45 у першому кварталі. Максимальну кількість обшуків зафіксували у березні – одночасно у 26 домівках кримських татар. Також масові обшуки відбулися у червні. Тоді обшукували 9 домівок, у представників «Свідків Єгови».

Кількість затримань була також меншою – 17, порівняно з 52 у перші три місяці року. «Особливість цього півріччя – почалися затримання кримськотатарських жінок. Зафіксували три таких випадки», – зазначив Ескендер Барієв.

Серед зафіксованих 200 арештів, 67 – нові, ще 133 – незаконне продовження терміну тримання під вартою людям, які були затримані раніше. «Кількість арештів за перше півріччя 2019 року майже удвічі перевищує показник за цей же період 2018 року – на 102 випадки більше», – зазначив Ельвір Сагірман, менеджер з комунікацій Кримськотатарського ресурсного центру.

Більшість із 97 допитів і бесід відбулися у березні і червні – після масових обшуків.

За 6 місяців 2019 року, 24 особам винесли вироки. Серед них – фігуранти справи «Табліги Джамаат», «справи українських диверсантів», сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» (повний перелік – на слайді 6).

Низці політв’язнів-фігурантів справ Хізб ут-Тахрір висунули жорсткіші звинувачення, переважно – перекваліфікувавши звинувачення з ч.2 статті 205.5 КК РФ «участь у діяльності терористичної організації» на ч.1 «організація діяльності терористичної організації».

Зафіксували декілька випадків загибелі людей. У квітні у СІЗО Сімферополя помер ув’язнений після побиття співкамерниками. Про інцидент повідомили лише 15 травня. Наприкінці квітня 2019 року у Сімферополі зник 61-річний підприємець Радиш Яґ’єв. У липні його тіло, з гирею на шиї, знайшли на березі після шторму. Загалом, за даними Кримськотатарського ресурсного центру, з початку окупації до сьогодні зникли безвісти 17 осіб, 13 з них – кримські татари.

У звіті зазначають також, що окупаційна влада продовжує створювати перешкоди для діяльності нелояльних релігійних організацій і церков. У щонайменше двох школах, у Сімферополі та Феодосії, були випадки тиску на батьків дітей-кримських татар з вимогою відмовитися від вивчення кримськотатарської мови в анкетах, які роздавали учням.

Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу, нагадав, що міжнародні моніторингові місії ОБСЄ та ООН, які працюють в Україні з 2014 року, досі не мають доступу до окупованого Криму.

«Такі звіти мають якомога ширше використовуватися не лише громадськими організаціями і журналістами, але й українськими політиками – хоча б для того, щоб показувати хибність вектору, який обрали деякі міжнародні організації щодо Російської Федерації. Боротьба за права людей у Криму, зокрема, кримських татар, за відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями буде ще більш складною, зважаючи на те, що провідні особи міжнародних організацій за своїми статутами, за своєю сутністю мали б першими знайти інструменти тиску на Росію… дотримуються подвійних стандартів, цинічно вказуючи РФ на порушення прав щодо виборчого процесу у самій Росії,  але не помічаючи злодіянь РФ на окупованих територіях»,  – наголосив Рефат Чубаров.

Матеріал за презентацією попереднього звіту >>>

Фото із заходу можна завантажити за посиланням.