Menu

Протягом травня-серпня внаслідок бойових дій на Сході загинули 8 цивільних громадян, 60 отримали поранення – ММ ООН з прав людини

Доповідь Моніторингової місії ООН щодо ситуації з правами людини в Україні. УКМЦ 17.09.2019

WATCH IN ENGLISH

У період з 16 травня до 15 серпня 2019 року, внаслідок бойових дій на Сході України загинули 8 цивільних громадян. 60 – отримали поранення, серед них 9 – діти. Такі дані оприлюднені у 27й доповіді Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. «Ми були стурбовані зростанням кількості постраждалих серед цивільного населення у червні-липні. Водночас, після домовленостей про припинення вогню з 21 липня, внаслідок бойових дій постраждали 4 людей. Зараз кількість жертв серед цивільного населення – найнижча за увесь час конфлікту», – зазначила Матільда Богнер, голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

За даними Моніторингової місії ООН з прав людини, за увесь час бойових дій загинули понад 3300 цивільних громадян.

Матільда Богнер зазначила, що у Місії вітають заяви нового керівництва країни щодо необхідності налагоджувати зв’язки з громадянами, які знаходяться по інший бік лінії зіткнення та у Криму.

«Ці задекларовані прагнення мають відобразитися у конкретних діях. Це могли б бути, зокрема, покращення свободи пересування через лінію зіткнення, а також – забезпечення виплати пенсій усім, хто має право на них. Також потрібно гарантувати відповідальність тих, хто порушував права людини. Притягнення винних до відповідальності, незалежно від того, на чиєму вони боці, та відшкодування для постраждалих, незалежно від того, де вони проживають, не лише забезпечить справедливість, а й сприятиме стійкому миру та примиренню», – зазначила голова ММ ООН.

Вона висловила сподівання, що після призначення нового Генерального прокурора та військового прокурора відбудуться зрушення у незавершених розслідуваннях справ, пов’язаних з війною та серйозними порушеннями прав людини.

Моніторингова місія також закликає українську владу ратифікувати Римський статут і схвалити законодавство, яке дозволить переселенцям і трудовим мігрантам голосувати на місцевих виборах 2020 року.

У доповіді відзначають, серед іншого, позитивні зрушення щодо умов перетину лінії розмежування у Станиці Луганській, розведення сил та наміри відремонтувати зруйнований міст. Також – створення групи із запобігання втратам серед цивільного населення, розробку Національної стратегії із захисту цивільного населення в умовах збройного конфлікту та постанову Кабінету міністрів щодо компенсацій громадянам, чиє житло було зруйноване внаслідок бойових дій, хоча до деталей документу є зауваження; скасування автоматичного застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у справах, пов’язаних з конфліктом.

Також вітають добровільне переведення на територію України понад 300 осіб, які на момент початку конфлікту відбували покарання у пенітенціарних закладах на окупованій території Луганської області. Матільда Богнер висловила сподівання, що найближчим часом вдасться перевести частину тих, хто перебуває у пенітенціарних установах на окупованій території Донецької області.

Матільда Богнер зазначила, що Місія не може належним чином працювати на окупованих територіях.

«Ми можемо вільно працювати на території, що контролюється українською владою, та маємо конфіденційний доступ до місць утримання та ув’язнених. Проте наш доступ на території, що контролюється озброєними групами, залишається серйозно обмеженим вже більше року. Нам продовжують відмовляти у наданні доступу до місць утримання та утримуваних осіб, і ми серйозно стурбовані, у яких умовах вони перебувають, – деталізувала голова ММ ООН з прав людини. – Що стосується Криму, Російська Федерація як окупаційна влада досі не надала Місії доступу до півострова, як це передбачено резолюціями Генеральної Асамблеї ООН щодо територіальної цілісності України».

У доповіді відзначають, що кількість обшуків і рейдів проти кримських татар в окупованому Криму за перше півріччя 2019 року подвоїлася, порівняно з першим півріччям 2018 року. Також – що російська влада продовжує вивозити затриманих осіб на територію Російської Федерації, та звинувачує людей в екстремізмі за пости у соцмережах, оприлюднені ще до анексії півострова.