«Моє коло спілкування – це театральне коло. Або актори, які беруть участь в моїх виставах чи брали, або режисери, команда театру, театрів, близькі мені люди. Коли сталося повномасштабне вторгнення, велика війна розкидала всіх людей. Багато хто виїхав на захід України, за кордон, і зв’язок з ними був, але віртуальний. Ми залишились в Києві. Місяць жили в приміщенні театру, перетворивши його на бомбосховище, хостили людей. Коли наступає загроза життю, воно дуже роз’єднує з тими, в кого цієї загрози немає, і напроти – дуже з’єднує з тими, хто поруч. Так з’явилося нове коло спілкування», – розповів Алекс Боровенський, засновник проєкту «Театр Воєнних Дій».
Про зміни в комунікації, спричинені війною, через досвід проєкту «Як ти?» та театрального режисера Алекса Боровенського – читайте у матеріалі