Перспективам упровадження BIM-технологій (Building Information Modeling — будівельне інформаційне моделювання) в українському будівництві була присвячена пресконференція в Українському кризовому медіа-центрі, під час якої експерти обговорили потенціал цих технологій, виклики для архітектурного ринку та ризики, які може спричинити примусове їх застосування.
BIM-технології передбачають створення віртуальної моделі об’єкта будівництва, що дозволяє ще до фактичного початку робіт детально прорахувати всі фізичні, технічні, технологічні, часові, екологічні та фінансові параметри споруди.
В Україні впровадження цих технологій передбачено законопроєктом №6383, який парламент ухвалив у першому читанні ще в липні 2022 року. Після остаточного прийняття закону використання BIM, зокрема для розрахунку вартості життєвого циклу об’єкта, стане обов’язковим для проєктів, що фінансуються з державного бюджету або під держгарантії.
Проте, за оцінками професійної спільноти, передчасне запровадження таких вимог може паралізувати ринок проєктних послуг.
«Примусове застосування BIM-технологій через регуляторні механізми може призвести до повної зупинки ринку проєктних послуг», — заявила віцепрезидентка НСАУ Анна Кирій,
За її словами, створення невеликого бюро з п’яти працівників, яке зможе повноцінно працювати в BIM-середовищі, потребує інвестицій щонайменше 50 тисяч євро. Ця сума включає придбання високопродуктивних комп’ютерів, серверів та ліцензійного програмного забезпечення, яке сьогодні пропонують лише дві іноземні компанії.
«Ми працюємо з BIM, але на нинішньому ринку вартість проєктів не дозволяє повністю реалізувати потенціал технології. Вона “помирає” ще на етапі проєктування, не доходячи до інженерної реалізації. Тому ринок потрібно не примушувати, а готувати — через стимулювання, навчання, пілотні програми та поступове впровадження», — наголосила архітекторка.
У країнах ЄС BIM-технології на постійній основі використовують лише 27% архітектурних бюро. Це свідчить про те, що навіть у розвинених економіках впровадження таких систем потребує часу, інвестицій і державної підтримки. Таку статистику навів Архітектор і член НСАУ Кирило Чуйко
Окрему стурбованість викликає кадрова ситуація в Україні. За словами експерта, станом на середину 2025 року в країні працює лише близько 4,5 тисяч архітекторів — найнижчий показник серед усіх країн ЄС. З 2022 року близько 40% фахівців залишили професію, що створює додаткові виклики для галузі.
Національна спілка архітекторів України підтримує впровадження BIM як стратегічно важливого інструменту для підвищення ефективності будівництва, але вважає, що обов’язковість застосування технологій має бути відтермінована до завершення воєнного стану.
Там вважають, що країна повинна впроваджувати BIM-технології розумно — не через примус, а через стимулювання. Це дасть змогу створити умови, за яких інновації справді працюватимуть на користь як ринку, так і держави
Професійна спільнота пропонує уряду розробити поетапну державну стратегію впровадження, яка б включала запуск експериментальних проєктів із використанням BIM, тестування рішень у державно-приватному секторі, створення програм фінансової підтримки для малих і середніх архітектурних бюро, підготовку фахівців та сертифікацію навчальних курсів.
