Доступ до історії має стати простим і зручним — саме таку мету ставлять перед собою ініціатори створення Національного реєстру архівних інформаційних ресурсів. У Пресцентрі УКМЦ в рамках Тижня Відкритого Уряду – 2025 відбулася публічна дискусія, присвячена викликам і можливостям цифрової трансформації архівної системи України.
Учасники дискусії — представники Міністерства юстиції, Державної архівної служби та громадських ініціатив — розповіли, як новий електронний реєстр допоможе зберегти історичну памʼять, спростити доступ до архівних документів та інтегрувати архівну систему в сучасні державні сервіси.
Національний реєстр — стратегічна ціль архівної трансформації
Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов наголосив, що новий реєстр — це не просто технічне рішення, а важливий елемент у збереженні культурної спадщини та гарантія відкритості.
«Коли ми говоримо про відкритість в архівному контексті — це насамперед про доступ до нашої ретроспективної інформації. І тут найголовніше — інтелектуальний доступ: навіть якщо ти маєш право і фізичну можливість отримати інформацію, без знання, де її шукати, це право нівелюється. Національний реєстр має вирішити цю проблему», — підкреслив він.
За словами Хромова, понад 50% описів в обласних архівах вже оцифровані, а центральні архіви — майже повністю. Проте реєстр дозволить об’єднати ці розрізнені бази в єдину електронну систему з простим пошуком за ключовими словами.
Міністерство юстиції — партнер і драйвер реформи
Заступниця міністра юстиції України Вікторія Васильчук заявила, що міністерство підтримує ініціативу й працює над відповідним законопроєктом.
«Це не початок цифровізації — це продовження стратегічного бачення. Ми не стартуємо з нуля. Реєстр має стати сервісом не лише для збереження, а й для зручного користування. Ми хочемо чути очікування громадян, щоб технічне рішення відповідало реальним запитам», — сказала вона.
Цифровізація архівів: сервісність, швидкість, безпека
Заступник Голови Укрдержархіву з цифрового розвитку Олександр Лашко детально описав технічну концепцію реєстру: від інтеграції з «Дією» до автоматизації запитів.
«Йдеться про створення єдиного цифрового простору, який не лише спростить доступ до документів, а й стимулюватиме розвиток галузі. Ми плануємо інтеграцію з національними сервісами, впровадження новітніх технологій, у тому числі із застосуванням штучного інтелекту», — зазначив він.
Він додав, що проект дозволить об’єднати вже наявні бази архівних даних та уникнути “зоопарку рішень” — ситуації, коли різні системи не сумісні між собою.
7 мільйонів документів онлайн — внесок громадського сектору
Анна Фурман, директорка БО «Благодійний фонд “Меморіал Голокосту “Бабин Яр”», поділилась досвідом співпраці з державними архівами.
«Ми оцифрували понад 7 мільйонів документів, зокрема в Києві, Житомирі, Миколаєві. Щомісяця додаємо понад 100 тисяч нових копій. Архіви мають бути доступними — саме тому ми підтримуємо створення єдиного реєстру і готові надалі допомагати», — розповіла вона.
Єдине вікно для дослідника і громадянина
Ідея реєстру — створити «єдине вікно» для запитів: від істориків до пересічних громадян, які шукають родинну інформацію. Як зазначив Анатолій Хромов, щороку архіви отримують від 300 до 500 тисяч запитів, і нова система дозволить автоматизувати обробку звернень.
«Авторизація через “Дію”, можливість одразу отримати архівну довідку — це саме ті сервіси, які ми хочемо реалізувати. Людині більше не треба буде шукати десять архівів. Усе — в одному місці», — підкреслив він.
Терміни і виклики: коли запрацює реєстр
На завершення події Анатолій Хромов відповів на ключове питання — коли система стане доступною:
«Пілотну версію реєстру ми можемо реалізувати вже за 12 місяців. А от повне наповнення — це справа кількох років. Адже тільки Національний архівний фонд нараховує близько 100 мільйонів справ. Але ми готові працювати далі — щодня, крок за кроком», — запевнив він.
