18 травня відзначається як День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. 81-м роковинам тих трагичніх подій була присвячена пресконференція, організована Кримськотатарським ресурсним центром.
11 травня 1944 року Сталін підписав постанову Державного Комітету Оборони №5859сс про організацію депортації кримських татар. Основна фаза спецоперації розпочалася ще до світанку 18 травня й завершилася до вечора 20 травня.
Згідно з різними офіційними оцінками, у місцях спецпоселень померли від 20 до 25% всіх кримських татар. За неофіційною інформацією (самоперепис кримськотатарського національного руху), ця кількість досягла 46%.
Зі слів Голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, депортація 1944 року не залишилася в минулому — вона триває і сьогодні у вигляді систематичних порушень прав кримських татар в умовах російської окупації.
Він звернувся до жителів окупованого Криму з проханням вшановувати жертв депортації, попри тиск окупаційної влади.
«Прошу здійснювати заходи з ушанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу поза межами тих дій, які організовує окупаційна адміністрація. І як щороку, — ці способи вшанування є відомими: коли люди самостійно, в моменти, коли немає представників окупаційної влади та їхньої символіки, відвідують місця пам’яті — пам’ятники, меморіальні камені, встановлені на честь жертв геноциду кримськотатарського народу», — сказав Рефат Чубаров.
Депортацію 1944 року вже визнали актом геноциду сім країн: Україна, Латвія, Литва, Канада, Польща, Чехія та Естонія. Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв закликав парламенти країн-учасниць Кримської платформи долучитися до процесу визнання геноциду кримськотатарського народу, адже деокупація та реінтеграція Криму неможливі без правового засудження цього злочину проти людяності.
«Відсутність належного засудження цих злочинів міжнародною спільнотою у минулому сприяла формуванню почуття безкарності у російської влади. – відмітив Голова правління Кримськотатарського ресурного центру. – Це, у свою чергу, призвело до нових страшних злочинів — окупації Криму в 2014 році та повномасштабної агресії проти України в 2022-му».
Ескендер Барієв також торкнувся питання закріплення правового статусу Меджлісу кримськотатарського народу. Він віпевнений, що повноцінне відновлення прав корінного кримськотатарського народу та забезпечення сталого розвитку Криму неможливе без реалізації права на самовизначення, формою якого в унітарній українській державі може бути національно-територіальна автономія кримськотатарського народу.
В межах кампанії #LIBERATECRIMEA до 81-х роковин геноциду Кримськотатарський Ресурсний Центр підготував візуально-інформаційну продукцію – тест, інфографіку, плакати, відео та рілси.
«Ці матеріали доступні українською, англійською, турецькою та арабською мовами — і ми закликаємо всіх поширювати їх у своїй роботі, медіа, освітніх ініціативах та міжнародних контактах», – закликала менеджерка з комунікацій Кримськотатарського Ресурсного Центру Тетяна Савчук.
У пресконференції також взяли участь начальник Відділу етнополітики Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Коврей та Заступник Постійного представника Президента України в АР Крим Денис Чистіков.
Вони наголосили на важливості збереження пам’яті про цю трагедію саме в українському національному контексті і розповіли, як цього року в Україні вшановуватимуть День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.