Menu

Чому так важливо знати воєнну історію

Від героїчного минулого до майбутньої перемоги: як знання історії допоможе у вихованні патріотизму

До Дня українських героїв в Українському кризовому медіа-центрі відбулась зустріч експертів з питань воєнно-патріотичної роботи серед українського народу.

Начальник Центру досліджень воєнної історії ЗСУ полковник Ігор Косяк зазначив важливість історії в контексті не тільки описання її, а і увічнення тієї пам’яті і тяглості наших бойових військових традицій, починаючи з Київської Русі і закінчуючи нинішніми днями широкомасштабним вторгненням Російської Федерації.

«Цей процес був започаткований в Збройних Силах починаючи з 2014 року, а більш систематизованого вигляду набув у 2022 році, коли директивою Головнокомандувача Збройних сил України було створено Центр досліджень воєнної історії. Його основними завданнями є проведення воєнно-історичних досліджень по різних аспектах. Це воєнно-політичні, воєнно-економічні напрямки, напрямок стратегії оперативного мистецтва, а також застосування тактики ведення бойових дій.  Все це реалізується в щомісячних воєнно-історичних описах російсько-української війни, які робить Центр», – пояснив він.

Про те, як відповідна робота ведеться в Силах тероборони, розповіла офіцер групи воєнно-історичної роботи воєнно-наукового відділу штабу Командування Сил ТрО ЗСУ, професорка, лейтенант Віта Титаренко.

З її слів, пік усвідомлення важливості воєнно-історичної роботи припав на поточний рік, що пов’язано  із започаткуванням самостійного підрозділу – воєнно-наукового відділу, в рамках якого була створена група воєнно-історичної роботи.

«Ми брали участь в різних заходах. Це були конференції, форуми, лекції перед молоддю, робота з капеланами. Найважливішим проектом став воєнно-історичний календар Сил територіальної оборони Збройних сил України. Ми кристалізували концепцію календаря, яка включала три складові – цивільну, військово-цивільну і військову. Весь контент, тобто події і локального масштабу і події глобального масштабу подаються через призму сьогодення російсько-української війни, і це також є специфікою цього календаря», – відмітила Віта Титаренко.

В той же час в Силах оборони системно бракує нормального діалогу, заглиблення в причинно-наслідкові зв’язки цієї війни. На це звернув увагу Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

«Там, де сильніше підрозділ морально-психологічного забезпечення, там це питання вирішується краще. Але в силу різних причин, і військові це знають, багато де ситуація слабше. Найкрутіші підрозділі працюють над цим. Вони створюють методичні матеріали. Наприклад, у морської піхоти і сил ТРО створено етос військовослужбовця. Це по суті така невеличка книжечка, яка розповідає, хто, що, навіщо ми тут, що ми тут робимо», – розказав він.

Начальник навчально-лабораторного комплексу кафедри воєнної історії України навчально-наукового інституту воєнної історії НУОУ молодший лейтенант Богдан Скопненко зазначив, що ворог прекрасно розуміє важливість не тільки воєнно-історичної роботи у форматі Збройних сил, а і взагалі трансляції цього наративу для всього суспільства.

«Війна між Україною і Росією –  не просто стандартний конфлікт між двома державами за якесь прикордоння чи за якісь території. Це екзистенційний конфлікт. Ворогу не потрібна наша земля, не потрібні наші ресурси. Він намагається стерти нашу ідентичність і нав’язати нам свою квазіідентичність, яка в нього доволі еклектична. На окупованих територіях в першу чергу вони руйнують наші пам’ятники, перейменовують вулиці в тих окупованих містах, і для багатьох наших співгромадян залишається це незрозумілим, чому вони так роблять. І це в певній мірі недопрацювання наших істориків. Більше, мабуть, треба на себе брати відповідальність створювати такий продукт, який би був адаптивний і зрозумілий для широкого загалу», – визнав історик.

Із зусиллями Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності з патріотичного виховання ознайомила його науковий співробітник Анастасія Гайдукевич-Качура.

Крім того, вона підкреслила важливість фіксації сьогоденної війни такої яка вона є, фіксації бойового шляху кожного окремого підрозділу.

«Без цього ми втрачаємо величезний пласт інформації, пов’язаної з поточною війною. І це використає ворог. Туди, де в нас є лакуна, він покладе свою історію. Це те, з чим маємо проблему по Другій Світовій війні. Нам принципово важливо зібрати до купи всі локальні ініціативи в рамках Збройних сил, в рамках ТРО, в рамках цивільних ініціатив в цілісну системну роботу, яка би унеможливила білі плями. Допоки Росія системно працює і заходить в першу чергу інформаційним танком в будь-які музеї, школи і в будь-які голови, ми на цьому полі, на жаль, програємо. В першу чергу війна ведеться за голови тих, хто знаходиться як на мирних територіях, так і на окупованих», – наголосила Анастасія Гайдукевич-Качура.