На Діалоговій платформі Українського Дому відбулась розмова про те, як широкомасштабне вторгнення вплинуло на культуру і чи змогло це наступним чином вплинути на українців. В якості співрозмовника журналіст Олексій Ананов запросив людину, яка довгий час відстежує культурний процес. Адже Костянтин Дорошенко не тільки публіцист та історик. Він ще є куратором сучасного мистецтва.
Наскільки воно змінилось за останні два роки? На думку гостя, культура не існує сама по собі, і в першу чергу говорить про стан суспільства, а не держави і державних політик.
«Українська культура продемонструвала свою потужність і вітальну силу, – вважає він. – Це зовсім протилежна реакція, ніж те, що закладав агресор. Він сподівався знищити українську культуру і довести всім ідею одного народу. Це намагання не лише не призвело до якоїсь розгубленості і апатії, а й зміцнило розуміння того, що українці мають зберегти і передати майбутнім поколінням. Це спричинило великий сплеск культури. Навіть можна стверджувати, що сьогодні існує певний бум уваги до неї».
Дорошенку приємно було відкрити і констатувати для себе, що українське мистецтво у стані війни не демонструє розчарування у людяності. Навпаки демонструє цікавість до людського.
Для прикладу він навів виставку «Ти як?», що проходила в Українському Домі. Це дуже емоційне багатоголосся всього того, що люди пережили з початку повномасштабного вторгнення. І роботи метрів, і роботи молодих, контроверсійних художників продемонстрували спрямованість і увагу до людини. Не просто до абстрактного воїна чи абстрактної жертви, а переживань конкретних людей.
На переконання гостя, час фрустрації пройшов, і сьогодні, як не дивно, настає час для візій майбутнього.
«Чим є війна Росії проти України? Це війна минулого проти майбутнього. Саме через те, що Україна мала певну візію майбутнього, рух у той самий Євросоюз, а слідом за цим реформи, які Росія не може перетравити, все і розпочалось», – сказав він.
Свободу висловлювань Костянтин Дорошенко називає тим, що завжди відрізняло Україну від Росії. Крім того, ми маємо традиції демократії ще з часів Київської Русі.
«Ніколи Україна не вітала самодержавіє і диктатуру. Але через те, що довгий час ми були колонізовані, наша готовність сперечатись і спілкуватись отримала момент агресії і негативу. Коли ти поколіннями не можеш побороти колонізатора, коли кожні твої змагання досягти волі призводять до поразки, починається момент ресентименту до самих себе, і люди починають витісняти свій гнів і ненависть до того, до кого можуть дотягнутись», – пояснив гість.
Головний висновок, який він робить сьогодні, це те, що культура стала сильнішою. Так само сильнішим стало громадянське суспільство. Як історик за освітою Дорошенко говорить про те, що Україна рухається у правильному напрямі.
«Ми пережили два намагання створити авторитарний режим, комісію з питань суспільної моралі за Ющенка, певні намагання інструменталізувати культурну спільноту за Порошенка, але давайте згадаємо – на кожних виборах українці голосують за опозицію. Це прояв правдивої живої демократії», – підкреслив експерт.