Як влаштована Чорнобильська атомна станція взагалі? Що призвело до аварії? Що їй передувало, і що сталося після? Відповіді на ці на інші питання містяться у книзі Анатолія Демського «ЧАД». Він не професійний письменник, але Ігор Стамбол запросив його в Український кризовий медіа-центр на розмову у форматі «Навколо книги», оскільки ця книга складена з нарисів про драматичні події, і в багатьох випадках автор спростовує багато з того, що відомо широкому загалу. Інша книга «Чорнобильський роман» – спроба художнього опису того, що відбувається у зоні відчуження. В ній Демський перемежовує історію кохання з глибокими екскурсами в історію Чорнобиля.
Йому 77 років. У 1977 році закінчив механіко-енергетичний факультет Київського політехнічного інституту. Із 1986 по 1993 рік брав безпосередню участь у ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС у складі оперативної групи Інституту ядерних досліджень АН України. Робота стосувалася впровадження нової системи контролю за станом зруйнованого четвертого блока. На станції закінчив роботу у 1993 році. Однак, ще 10 років туди їздив з різними місіями. Дивився, як будується саркофаг, працює комплекс з переробки радіоактивних відходів, як вони захоронюються.
Як досвідчений інженер Демський високо оцінює досягнення радянських вчених, але за тих часів вони не мали можливості в повній мірі розкрити свій потенціал, і на це була політична причина.
«Якщо хтось думає, що радянська наука пасла задніх, то це не так. Ті фізики та математики були відомі у всьому світі. Інша справа, що цей величезний науковий потенціал використовувала політична система для своїх цілей», – пояснив автор.
Для нього Чорнобиль крім трагедії асоціюється з недбальством, корупцією, кумівством. Безпосередньою причиною аварії на Чорнобильській АЕС Демський вважає політичні і конструктивні недоліки.
«Всюди поспішали, максимально здешевлювали. Третій і четвертий енергоблоки зробили в одній великій будівлі. Все було недосконале і недороблено. Замість бетонних стін зробили панельні. Дах при аварії просто впав», – перелічив він.
На його думку, в тодішній системі працювало багато зайвих людей. Над одним продуктом, яким могло займатись одне проектно-конструкторське бюро, працювало десять, і всім треба було платити. Між тим, економіка Радянського Союзу була в занепаді, грошей не вистачало, і щоб заробити на експорті електроенергії, будували атомні станції.
«На ЧАЕС планували збудувати ще два енергоблоки, які мали запустити в експлуатацію у 1987-88 роках, а на Прип’яті готувалася територія під будівництво ще шести блоків по 1000 мегават кожний. В таких умовах на техніку безпеки не звертали ніякої уваги. Це було пов’язано ще з тим, що такі заходи потребували не менших фінансових витрат, ніж будівництво енергоблоків», – сказав Анатолій Демський, оцінюючи причини Чорнобильської катастрофи.