18 січня 2023 року у прес-центрі Українського кризового медіа-центру ГО «Центр розвитку міст» провела експертний круглий стіл на тему «Безпека дорожнього руху в умовах воєнного стану: виклики та перспективи змін у м. Київ».
Метою заходу стало напрацювання спільної візії представників громадськості, органів державної та міської влади щодо визначення основних проблем безпеки дорожнього руху в м. Києві, та у перспективі — реформування цієї галузі.
Учасники круглого столу:
● Віталій Селик, ГО «Рада з урбаністики Києва», модератор заходу
● Антон Малеев, ГО «Центр розвитку міст»
● Влад Самойленко, ГО «Urban crew»
● Андрій Ющенко, старший інспектор з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
● Олександр Рак, експерт з транспортних питань
● Богдан Тимченко, КП «Центр організації дорожнього руху»
● Андрій Лімонов, КП «Центр організації дорожнього руху»
● Олег Заграй, КП «Інформатика»
● Валентин Кульбако, Департамент транспортної інфраструктури КМДА
Представник Департаменту патрульної поліції Андрій Ющенко зазначив, що за цей рік важко брати аварійність на дорогах до уваги, бо у місті фактично півроку не було автомобілів, тож інтенсивність руху була надто низька. По загальній кількості ДТП за 2022 рік спостерігалося зменшення на 52,6% (у порівнянні з 2021 роком).
Якщо ж казати про тенденцію по ДТП з потерпілими, то їх було менше на 30,8% по загальній кількості. У цифрах це 22 252 ДТП за 2022 рік (у порівнянні з 46 937 ДТП за 2021 рік). З потерпілими — 1 487 ДТП проти 2 148. У минулому році загинуло 83 людини, у 2021 році — 116, травмовано — 1 648 (2022 рік) проти 2 374 (2021 рік). Втім слід відмітити певні «сплески» дорожньо-транспортних пригод: після перших обстрілів, особливо у жовтні, коли почалися постійні відключення світла, то за тиждень кількість ДТП збільшилася у кілька разів.
«Особливо складно було з пішоходами, тому що вплинула неосвітленість ділянок вулиці, темна пора доби, темний одяг, водії, які ще не адаптувалися і рухалися зі звичною швидкістю. Але зараз ситуація вже не така складна, як раніше: і пішоходи, і водії стали уважніші на дорозі та дотримуватися правил дорожнього руху», — резюмував Ющенко.
По ситуації зі світлофорами, через які теж ставалася значна кількість ДТП, Богдан Тимченко зауважив, що це перш за все залежить від відключень, на що Центр організації дорожнього руху вплинути не може. Водночас ЦОДР забезпечив усі складні перехрестя резервним живленням.
«Наразі резервним живленням забезпечено близько половини світлофорів по місту (це близько 250 із 700 світлофорів). Ми намагаємося збільшити кількість акумуляторів, де це можливо, щоб вони працювали по 4-5 годин. До того ж, ми завжди повідомляємо поліції по тим світлофорам, що бачимо, і якщо є можливість, то там одразу виділяють інспекторів на такі ділянки з відключенням», – зазначив Тимченко.
Влад Самойленко презентував наріжні проблеми безпеки дорожнього руху в Києві, оскільки фахівці «Urban crew» обширно досліджували цю тему. Дослідження складається та розкриває проблематику по блоках: інституційно-організаційний; щодо використання даних та технологій для безпеки руху; щодо інженерно-технічних рішень; блок по взаємодії з громадськістю і безпековому просвітництву, та окремо — блок узагальнених рішень з БДР у столиці.
«На сьогоднішній день не вистачає визнання самим містом проблеми високої смертності на дорогах у Києві. Але ми готові докласти максимум зусиль для об’єднання усіх сторін та відповідних підрозділів, служб, можливо бізнесу, щоб досягти позитивної динаміки зменшення смертності та травматичності на дорогах у місті», — зазначив спікер.
Андрій Лімонов розповів про головні аспекти спільного проєкту КМДА та Європейського інвестиційного банку «Підвищення безпеки автомобільних доріг». Власне, впродовж останніх років були змінені деякі законодавчі та нормативні акти, у які було внесено європейський досвід з аудиту безпеки автомобільних доріг.
Передбачається, що такий аудит проводиться як по визначенню місць концентрацій ДТП, так і на етапі проєктування: спочатку виявляють, які є проблеми на конкретній локації, потім створюється відповідний проєкт (який також проходить додатковий аудит безпеки). На стадії реалізації такого проєкту, а також ще три роки потому проводиться аудит безпеки, що показує, чи доцільними були застосовані заходи і чи раціонально були використані кошти на них.
Олександр Рак наголосив, що зараз місту дуже не вистачає залученості громадськості у прийнятті рішень щодо безпеки дорожнього руху.
«Ми бачимо, що умовно якщо Варшава може за кілька років зменшити кількість смертей у ДТП, то ми чомусь цього не досягли. Зараз заблоковані усі видатки на капітальні вкладення, хоч певні кошти на утримання виділяються. І на мій погляд, було б правильним зосередитися на тому, що ці кошти можна вкласти у середні ремонти, загалом те, що не є капітальними вкладеннями. Також в нас на державному рівні досі не штрафуються ці “+20 км за годину”, хоча це вирішується змінами до Кодексу про адміністративні правопорушення. Тож поки у нас недостатньо коштів, потрібно рухатися саме в адвокаційній площині», — вважає експерт.
Як зауважив Валентин Кульбако, в умовах збройної агресії рф у міста значно скоротилися ресурси, у тому числі й фінансові. Питання поліпшення стану безпеки дорожнього руху — пріоритетне, але пріоритетним напрямом також є й посилення оборонздатності міста, тож слід розуміти, що кошти, які виділяються комунальним підприємствам на утримання вулично-дорожньої мережі значною мірою йдуть на відповідні заходи.
Загалом же щодо вирішення проблеми з безпекою дорожнього руху у Києві, зокрема в умовах воєнного стану, експерти озвучили такі кроки «швидкої дії», які фіналізував модератор заходу Віталій Селик:
– місту потрібен відповідальний заступник чи чиновник, який буде відповідати за безпеку дорожнього руху;
– взаємодія з громадськістю, щоб краще бачити проблеми та вирішувати їх;
– адвокація на державному рівні;
– впровадження аудиту безпеки доріг;
– впровадження нової системи визначення місць концентрації ДТП;- просвітницькі проєкти з БДР як для дітей, так і для дорослого населення.
