Menu

Чи витримає Вікіпедія вплив штучного інтелекту?

Навколо книги: розмова з Юрієм Пероганичем

Велика радянська енциклопедія містить 96 тисяч статей. Для порівняння. Українська Вікіпедія – 1 мільйон 400 тисяч. Якщо їх роздрукувати, вийде полочка довжиною 30 метрів. Такі цікаві факти у проєкті «Навколо книги» навів співзасновник громадської організації «Вікімедіа Україна» Юрій Пероганич.

Тільки на його рахунку 4200 статей. Щоправда, він не створював їх, а лише започаткував. Також за 20 років участі в цьому проекті Юрій Пероганич зробив понад 200 тисяч редагувань

«Людина тільки може започаткувати, а потім будь-хто може створювати статтю, редагувати. Ви не отримуєте, скажімо, монополії на редагування створеної вами статті. Є люди, які роблять більше. Але треба сказати, що тих людей, які роблять це власноручно, можливо, 3-5 – не більше. Багато статей започатковані так званими ботами або програмами», – пояснив співзасновник громадської організації «Вікімедіа Україна».

Сьогодні за розміром бази даних українська Вікіпедія посідає 12-те місце в світі, і це є одним з тих показників, якими можна поміряти спроможність українського народу, чи людей, які розмовляють, володіють, і творять українською мовою, створювати індивідуальний продукт.

З іншої сторони, Юрія Пероганича непокоїть тенденція падіння від відвідуваності, і це стосується зацікавленості у продукті в глобальному вимірі: 2013 рік –  105 мільйонів відвідувань, 2014 рік – 80 мільйонів відвідувань, 2015 рік – 55 мільйонів відвідувань.

Цьому є пояснення. Намагаючись щось розшукати, людина раніше бачила першу статтю Вікіпедії. Потім Google почав робити інформаційну рамку, де основні дані були з Вікіпедії, і часто люди туди вже не заходили. А тепер штучний інтелект на основі Вікіпедії робить такий короткий ґрунтовний огляд.

І ще про статистику. Якщо говорити про Україну і те, якими мовами читають Вікіпедію з території України, то 8 років тому назад з території України Вікіпедію російською мовою читали у 10 разів більше, ніж українською. Потім частка російської весь час падала, натомість частка української весь час розширювалася.

«За останні 2 роки ми бачимо втрати з території України як частки російської, так і частки української. І витісняється англійською. Все більше людей читають Вікіпедію англійською і іншими мовами. І про те, що англійська мова в цьому плані становить не меншу загрозу українській, ніж російська, говорила Ірина Фаріон. І це треба усвідомлювати. Треба свідомо не вживати таких слів, як, наприклад, «контент», коли є прекрасне українське слово «вміст»», – порадив Юрій Пероганич.

І все ж, незважаючи на наступ штучного інтелекту, Вікіпедії вдається залишатись одним з найвпливовіших онлайн – продуктів. Підтвердженням тому випадок, що трапився в Росії у 2012 році, коли державні інституції спробували на один день закрити Вікіпедію. Як тільки це відбулось, відвідуваність української Вікіпедії виросла в 5 разів.

Юрій Пероганич впевнений, що користь від Вікіпедії не обмежується пошуком інформації окремими користувачем. На її базі навіть можна проводити дослідження.

«Є статистика, з яких країн читають українську Вікіпедію. Так от, за цими цифрами можна прослідкувати, починаючи з 2022 року, куди люди поїхали. Спочатку в Польщу, потім поїхали трошки далі, потім ще далі. Ці цифри і без даних від міграційних служб чітко показують, де українці перебувають», – відмітив співзасновник громадської організації «Вікімедіа Україна».