З початком повномасштабного вторгнення Росії за кордоном опинилися велика кількість українських школярів. Хтось залишається в інших країнах з міркувань безпеки, хтось вважає, що закордонна освіта відкриває більші перспективи у майбутньому, а чиїсь батьки бояться економічної кризи і залишитися в Україні без роботи. Напевно, не всі повернуться в українські класи, а це означає зміну навантаження на вчителів. Український кризовий медіа-центр зібрав експертів освітньої галузі для того щоб з’ясувати чи справді масовий відтік дітей шкільного віку вплине на зайнятість освітян та що можна зробити для того, щоб українські вчителі могли залишатися в професії і отримувати гідну винагороду за свою роботу.
Чи насправді перспектива зайнятості освітян критична?
За даними органів управління освітою на сьогодні 671 тис школярів перебуває за кордоном, близько 70 тис змінило місце перебування і вступило в школи в інших регіонах України. За словами Юрія Кононенко, начальника головного управління загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України, це великі цифри, адже загалом цього року в Україні загалом нараховувалося близько 4 млн 200 тис школярів. Разом з тим, масовий виїзд дітей шкільного віку за кордон не може бути підставою для скорочення освітян.
«Ми зараз не бачимо загрози масового скорочення вчителів. В ході урядової наради, яка відбулася 7 червня 2022 року прем’єр-міністр дав завдання визначити кадровий потенціал системи освіти на наступний навчальний рік. До кінця червня ми будемо мати повну інформацію з регіонів. Але все ж якщо в певній конкретній школі буде менше дітей, а в класі, наприклад, буде 5 дітей – доведеться приймати відповідні рішення. Але такі процеси відбувалися і раніше», – сказав Юрій Кононенко.
Окрім цього, не можна виключати ситуацію, коли українські школярі почнуть так само масово повертатися з-за кордону. Сергій Романюк, заступник Голови Профспілки працівників освіти і науки України, наполягає на тому, що класи, які вже сформовані мають і надалі фінансуватися в визначеному обсязі. Він поясняв, що на період військового стану не можна вносити зміни в бюджетне фінансування і освітню субвенцію розподіляти за тою прогнозованою наповненістю класів, яка може виникнути в цей період.
«Те що частина дітей виїхала за кордон не може стати підставою для того, щоб скорочувати педагогічний колектив і залишати вчителів без роботи. Діти повернуться і наповнять наші класи. Сьогодні важливо не допустити при формуванні бюджету на наступний рік зменшення кількості класів яка є сьогодні, щоб не було скорочення педагогічних працівників. Ми будемо працювати в цьому напрямку», – сказав Сергій Романюк.
Чому деяких вчителів вже звільняють або не виплачують заробітні плати з різних регіонах України?
Учасники обговорення розповіли, що на жаль вже зараз поширені випадки коли освітян звільняють та не виплачують заробітні плати пояснюючи це далеко не браком навантаження або фінансування. Часто їм висувають незаконні умови за яких продовжувати працювати просто неможливо і їм доводиться звільнятися за власним бажанням.
Альона Хилько, освітня експертка і колишня директорка однієї з київських шкіл розповіла, що з 23 травня їй довелося покинути посаду. Вона звільнилася за власним бажанням, але дійсно через те що не змогла на вимогу повернутися вчасно до Києва і працювати саме в школі. Вона розповіла, що вчителі мали можливість працювати дистанційно і в умовах постійної загрози для їх життя і життя дітей це було виправданою мірою. Разом з тим, за її словами, кількість тих дітей які не змогли продовжити навчання в школі не критична.
«Напередодні я цікавилася скільки дітей покинули школу. Це не величезна кількість, може близько 30. Щодо педагогічного колективу, то освітяни налаштовані працювати, вони весь час війни проводили уроки дистанційно. В школі де я працювала лише 2 вчителів не змогли працювати онлайн. Не думаю, що вчителі залишаться без навантаження», – уточнила Альона Хилько.
Випадки коли вчителів змушують повертатися на робоче місце з інших міст або з-за кордону щоб поставити оцінки в класний журнал в дуже стислі терміни не поодинокі. Сергій Горбачов, перший Освітній омбудсмен України, вважає причиною таких вимог некомпетентність і правовий нігілізм місцевої влади, мета яких – невиправдана економія на освітянах.
«Обурює некомпетентність і зневага до вчителів місцевих керівників. У нас в лідерах по зневазі до прав вчителя – окуповані території, Харків та Київ. Людей змушують писати заяви на звільнення, не виплачують заробітні плати, примушують з Європи повертатися на роботу щоб заповнити журнали і тому подібне. Не зрозуміло чому деякі представники місцевої влади почали економити на вчителях хоча гроші є», – наголошує він.
А гроші насправді є. Сергій Романюк підкреслив, що навіть з 1 липня коли на освітні субвенції будуть направлятися скорочені кошти, не повні виплати вчителям можна буде робити тільки по тим статтям, які є необов’язковими. Наприклад , за складність і напруженість роботи, в граничному розмірі і тд. Ті виплати, які передбачені законодавством повинні виконуватись, такі як класне керівництво, перевірка зошитів, доплата за стаж і тд.
«Сьогодні державне казначейство здійснює фінансування вчасно. 1 числа місяця і 11 числа місяця на казначейські рахунки надходять гроші освітньої субвенції. Коли нам кажуть що сьогодні не вистачає коштів щоб платити заробітні плати – це є абсолютною неправдою», – наголосив він.
Сергій Романюк додав, що на початку року залишки освітньої субвенції складали 5,7 млрд гривень. Станом на 1 травня залишки освітніх субвенцій на казначейських рахунках становили 8,1 млрд гривень. Це приблизно місячний фонд оплати праці. Це недоплачена заробітна плата вчителям керівниками місцевих органів влади. Важливо, що освітня субвенція – це єдина стаття в державному бюджеті, залишки якої не вилучаються, а залишаються на наступний рік. Це є безперечним плюсом, але і в Бюджетному кодексі, і в постанові Кабінету Міністрів України в частині про порядок використання цих бюджетних коштів є один нюанс. Залишки з минулого року можна використати не на заробітні плати, а на інші цілі – покласти перед школою плитку, купити автобус, придбати комп’ютер. Багато керівників цим зловживають, економлять ці кошти для того щоб потім їх використати на щось для школи, проте ці кошти зарплатні. Утримувати школи мають місцеві бюджети, а місцеві ради повинні думати де взяти кошти щоб придбати все необхідне для школи.
З іншого боку є і об’єктивні причини через які освітяни не отримують заробітну плату. Наприклад, втрата доступу до казначейських рахунків, від’їзд або загибель відповідальних за перерахування коштів. Сергій Горбачов наголосив, що такі проблеми необхідно вирішити системно, адже наразі є тільки точкові рішення.
Які рішення можуть бути прийняті для того, щоб дати освітянам можливість працювати?
Оксана Макаренко, співзасновниця ГО «Смарт освіта», розповіла що під час її роботи з вчителями вдалося визначити ряд проблемних питань, які потребують розв’язання. На її думку саме вони мають бути у фокусі центральної і місцевої влади для того, щоб забезпечити українських школярів якісною освітою сьогодні. Вчителів турбує:
– зменшення заробітної плати
– скорочення відпустки
– примус писати заяви про звільнення за власним бажанням
– примус повертатися на робоче місце або звільнятися
– рішення для тих хто залишився на окупованих територіях і не може працювати та отримувати заробітну плату
– доля реформи Нової української школи
– шляхи подолання психологічних трав, які отримали вчителі та школярі
Юрій Кононенко наголосив, що Міністерство освіти та науки зробило і продовжує робити все для того щоб спростити роботу вчителів і закладів освіти у період війни. Зокрема, вже було дозволено виставляти річні оцінки за оцінками першого семестру, або лише другого семестру, або за поточними оцінками якщо дитина не мала технічних засобів навіть для дистанційного навчання, вручати свідоцтва про завершення навчання за кордоном за заявою випускника, заповнювати журнали в електронному вигляді і тд. За його словами, незважаючи на затримки виплат заробітних плат на тимчасово окупованих територіях – вони перераховуються і зрештою будуть виплачені.
«В цілому ми повинні чітко виконувати законодавство і зробити все для того щоб в умовах війни і погіршення економічного стану наші вчителі були захищені. Загалом ми вважаємо, що ми достойно проходимо цей важкий період. Система освіти виявилася стійкою. Нам вдалося завершити цей навчальний рік в дуже складних умовах», – додав він.
За даними Міністерства освіти та науки, близько 24 тис вчителів зараз перебувають за кордоном, проте вони можуть бути повноцінно залучені до навчального процесу. Перш за все, вони можуть відіграти ключову роль у допомозі українським школярам заповнити прогалини у навчанні та продовжити отримувати українську освіту перебуваючи за кордоном.
Оксана Макаренко розповіла, що влітку планується організувати зайняття для дітей для того щоб вони могли наздогнати програму з певних предметів. Це могло б бути рішенням як завантажити вчителів, якщо таке питання зрештою постане.
Сергій Горбачов запропонував розглянути можливість виділити години для навчання українських дітей в іноземних школах, під час яких вони б могли дистанційно або особисто займатися з українськими педагогами за українською програмою.
«Необхідно долати прогалини в навчанні після карантину та війни. Інакше ми ризикуємо отримати неосвічене покоління. Треба подумати як вчителі можуть допомогти дітям наздогнати навчальну програму», – підсумувала Оксана Макаренко.