Цьогоріч в 200 закладах загальної і середньої освіти України проведено інституційні аудити. Що це таке, які цілі переслідує цей інструмент і яке значення відіграє в освітянській галузі, говорили учасники дискусії «Внутрішня система забезпечення якості освіти: самооцінювання, інституційний аудит, якість освітньої діяльності закладів загальної середньої освіти».
Інституційний аудит – це зовнішнє незалежне оцінювання закладу освіти. Загалом процедурі 6 років. У 2019-2020 роках ковід-19 завадив її провести у повному обсязі, у 2022 році повномасштабне вторгнення змусило поставити процес на паузу, і лише два роки потому вдалось організувати позапланові аудити.
Позаплановий інституційний аудит може бути проведено у тому закладі освіти, який написав заяву, проявив ініціативу і виявив бажання, щоб таке зовнішнє незалежне оцінювання освітніми експертами і фахівцями Державної служби якості освіти та її територіальних органів було проведено у закладі освіти за заявою засновника.
На думку заступника Голови Державної служби якості освіти України Івана Юрійчука, роль інституційного аудиту в системі освіти недооцінена.
«Очевидно, що коли країна перебуває в кризових ситуаціях, регуляторні заходи треба послаблювати, тобто перевірки треба призупиняти або і припиняти. Але, на моє переконання, зовнішнє оцінювання, навпаки, потрібно посилювати, потрібно збільшувати його частоту. Я тут для себе завжди знаходжу таку аналогію з людиною, яка захворіла і перебуває в якомусь кризовому стані. Здорова людина міряє тиск чи температуру один раз на пів року чи один раз на рік. Але коли стається якась біда з людиною, то в кризових ситуаціях це треба робити набагато частіше, щоб розуміти стан цієї людини. Мені здається, що так само і коли мова йде про систему освіти, коли ми маємо якусь кризову ситуацію, ми маємо міряти, за певною логікою, за певною системою, вимірювати стан цієї системи, щоб чітко і швидко реагувати. Інституційний аудит призначений саме для цього, щоб визначати стан системи освіти», – сказав він.
Начальник Центрального міжрегіонального управління Державної служби якості освіти Світлана Бабінець розповіла про те, як проводиться інституційний аудит.
«Коли експертна група заходить до закладу освіти і оцінює його діяльність, вона не займається самодіяльністю. Є низка документів, які затверджені Державною службою якості освіти України. Це порядок проведення інституційного аудиту, методика проведення інституційного аудиту. Наказом Державної службою якості освіти України затверджено форму спостереження за освітнім середовищем, затверджено форму спостереження за навчальним заняттям, розроблені анкети для батьків, для учнів, для педагогів, для учнів 14 плюс років. Ми зауважуємо з кожним керівником, що перед тим, як ми будемо опитувати учнів, обов’язково візьміть згоду батьків, бо батьки відповідно до закону України про освіту повинні знати, на що учні відповідають, чим вони займаються і що вони роблять у закладі освіти», – пояснила Світлана Бабінець.
Заступник Голови Державної служби якості освіти України Іван Юрійчук висловив сподівання, і вдасться знайти отой зріз і розуміння стану системи, принаймні, в загальній середній освіті, де інституційні аудити є плановими.
В дискусії також взяли участь освітяни Київщини, які поділились досвідом проведення інституційних аудитів. Серед них директор Ліцею #1 с. Петропавлівська Борщагівка Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області Тетяна Мишкіна, директор Боярського академічного ліцею “ЛІДЕР” Боярської міської ради Київської області Стелла Михайлова, директор Бородянського академічного ліцею Бородянської селищної ради Київської області Олена Коваленко і директор Академічного ліцею №1 імені А. С. Малишка Обухівської міської ради Київської області Марина Мигаль.