“Тривожні дзвони” почали бити гучніше. Так оцінив стан економіки РФ Радник президента США Джо Байдена з національної безпеки Джейк Салліван. І це лише один з коментарів з цього приводу, що дедалі частіше лунають в інформаційному просторі. Який реальний стан економіки росії сьогодні, і чому західні медіа можуть перебільшувати її стійкість? Чому програми імпортозаміщення в росії не працюють ефективно, і як це впливає на її промисловість та обороноздатність? Які додаткові санкції можуть змусити Кремль до поступок та посилити економічну кризу в РФ? Чому слабкість російської економіки є ключем до перемоги України, і як міжнародна спільнота може сприяти цьому? Для пошуків відповідей на ці питання Мережа захисту національних інтересів «А Н Т С» запросила експертів на дискусію «Ціна агресії. Чому російська економіка не витримує війну».
«Якщо ми чуємо про те, що ця економіка міцна і може фінансувати війну довше ніж Україна та її його союзники, то це неправда. В ній є колосальна тріщина, яку вони можуть зняти тільки якщо припинять видатки на фінансування війни або якщо зміняться санкції», – вважає голова промислового комітету ТПП України, кандидат економічних наук Володимир Власюк.
Він назвав кілька факторів, які поглиблюють цю тріщину. По-перше, це суттєве зростання видатків на безпеку і оборону. У 2021 році на це було витрачено 5,9 трильйонів рублів, а в 2024 році вже 16,3 трильйони. За рахунок різкого збільшення цих видатків відповідно до 39 трильйонів зріс загальний бюджет країни, проте решта видатків залишається на тому ж рівні, а вони росіянам потрібні – треба ремонтувати труби, енергетичну інфраструктуру.
Другий фактор – зниження доходів від експорту. Виникає питання, за рахунок чого вони фінансують війну?
«Тут два джерела. Це Фонд національного добробуту та емісія коштів в економіку країни. Якщо в 2022 році грошова маса оцінювалась у 83 трильйони рублів, то наступного у 94 трильйони. Грудень поточного року – 126 трильйонів. Величезна частина цих грошей осідає в людей, які не зайняті в продуктивній діяльності. В умовах скорочення імпорту на 10 % виникла ситуація, коли під цю грошову масу не вистачає товарної позиції. Звідти збільшення інфляції», – пояснив експерт.
Про кризові процеси в російській фінансовій системі свідчить і зростаюча облікова ставка Центробанку. Вона досягла 21 %, а це означає, що кредити обслуговувати все важче, і для більшості компаній вони стають непідйомні.
Ще одним важелем, який давить на економіку РФ Володимир Васюк назвав дефіцит трудових ресурсів. Армія забрала величезну кількість робітників, більше мільйона виїхали з Росії, рятуючись від мобілізації.
Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар говорить, що в тому, як довго ще протримається російська економіка, однозначної відповіді немає.
«З одного боку ми бачимо ті процеси, які тут змалювали, і це якби свідчить про те, що десь наступного року може трапитись обвал, що в цій економіці потужна зона крихкості і тріщина лише поширюється. Але разом з тим ми бачимо, що основний принцип путінського режиму, який він сповідує з 2014 року – «Ми за ціною не постоїмо», – відмітив Михайло Гончар.
Він звернув увагу на те, що санкції хоч і діють, російський нафтовий трафік продовжується і ці гроші продовжують надходити в бюджет війни.
«Якщо поглянемо на ситуацію впродовж 2022-24 років і порівняємо з тим, що було на піку нафтових цін у 2012-13 роках, то 2022 рік відповідає тому періоду, коли за статтею експорту нафти і нафтопродуктів Росія отримала 280 млрд доларів. Навіть якщо відбудеться падіння ціни на нафту навіть нижче 50 долав за барель а потім відскок, експортні доходи російського бюджету серйозно знизяться. Але якщо не буде плато з низькою ціною на нафту, як це було там в середині 80-х років, то це звісно посилить кризові явища в російській економіці, однак не створить фатального впливу на бюджет війни. А нам потрібно, щоб ця низька ціна на нафту трималась ще там рік – два, а краще три. Тоді це гарантоване ураження причому безповоротне. А для цього потрібні рішучі дії наших партнерів», – наголосив Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».
На думку експерта з питань економіки Мережі “АНТС” Їллі Несходовського, санкції треба розподілити на два типи санкції. Перший – це санкції, які пов’язані з військово-промисловим комплексом. Йдеться про виявлення тих деталей, які попадають з західних виробництв безпосередньо на російські і виготовляється зброя. Для цього необхідно відслідковувати ланцюжки цих поставок. Другий тип санкцій повинен відноситись до фінансових потоків.
«Основа міжнародної адвокації – це переконати наших партнерів в тому, що Україна може і здатна виграти цю війну. І для цього необхідно максимізувати підтримку України і максимізувати удар по Росії», – переконана співзасновниця Міжнародного центру української перемоги Олена Галушка.
До одного з інструментів послаблення позиції РФ і одночасно посилення України експертка віднесла конфіскацію російських валютних резервів.
«Це може бути колосальний ресурс, щоб не залежати від політичної турбулентності в країнах – партнерах. Для цього ми можемо і мусимо заснувати нову інституцію. Вона може бути розташована в Бельгії. Ці кошти мусять бути використані на нашу відбудову, компенсацію жертвам агресії, і так само на закупівлю зброї як від українських виробництв, так і від наших партнерів, в тому числі американців. Мені здається, що цей аргумент може бути важливим в переговорах з Дональдом Трампом. Йому буде дуже цікаво, щоб не тільки кошти американських платників податків, але й кошти росіян вкладалися в американську економіку на виробництво зброї, яка потім буде передана Україні».