Реформа місцевого самоврядування в Україні проходила в кілька етапів. У результаті одного з них Донеччина поділилась на п’ять адміністративних районів. До Краматорського увійшли 12 територіальних громад з населенням понад пів мільйона осіб. Після окупації Донецька саме Краматорськ став адміністративним центром Донецької області. Це місто відоме не тільки машинобудівними заводами. Його називають ще й неофіційною столицею ювелірних прикрас України.
«Велика війна» прийшла сюди того ж дня, що й в інші міста України. Ще до світанку тут пролунали перші вибухи. І хоча схід України ще з 2014 року знайомий з війною безпосередньо і ані на день про неї не забував, у перші дні повномасштабної агресії рф багато хто тут пережив шок та жах.
А невдовзі сталися і перші «прильоти», внаслідок яких з’явилися перші загиблі цивільні, руйнування житлових будинків та цивільної інфраструктури. А потім була жахлива трагедія на залізничному вокзалі, яка в одну мить забрала життя десятків людей. А потім… Скільки ще було та буде цих «потім»?
Комусь знадобився час, щоби оговтатись, прийти до тями та вирішити, як бути далі. Хтось, не замислюючись, взяв до рук зброю і став на захист країни або з головою пірнув у вир волонтерського руху. А хтось, не маючи ні права, ні часу на роздуми, продовжив робити свою справу, бо в жодному разі не можна було допустити хаосу і паніки, треба було методично і впевнено перелаштовувати життя району під нові непрості умови.
Про ці нові умови та виклики, а також про те, які плани Краматорський район має на життя після Перемоги, розмовляємо з районним головою Андрієм Панковим.
«Чим живе прифронт під час війни? – з відповіді на це запитання мій співрозмовник починає бесіду. – Ми продовжуємо евакуацію цивільного населення, і це головний виклик останніх місяців. Зберегти життя, захистити дітей та подбати про людей похилого віку – завдання номер один. Над цим працюють всі гілки влади безперестану. Користуючись нагодою, хочу звернутися до тих, хто наразі перебуває в громадах Краматорського району.
Дорогі земляки! Те, що Україна переможе, – питання часу, але під час воєнного стану на цивільне населення покладена дуже важлива задача. Ви – тил, кожен з вас повинен максимально убезпечити себе та своїх рідних. Перебування на території району щодня стає дедалі небезпечнішим, тож закликаю невідкладно евакуюватись у більш безпечні регіони країни».
Війна багато чого краматорцям відкрила ще у 2014 році, але ці останні чотири місяці стали немов лакмусовим папірцем для кожного. Авжеж, хочеться концентруватися на хорошому: на потужності нашої армії, згуртованості влади та жителів наших громад, волонтерській діяльності та громадській активності. Проте всі розуміють, що є втрати, як фізичні, так і ціннісні. І голова районної ради вдячний кожному, хто поруч, хто віддано та наполегливо працює: захисникам, лікарям, рятувальникам, поліцейським, комунальникам, – адже зараз на цих людях дуже багато відповідальності.
«На жаль, район має й негативний досвід, – визнає Панков. – Окупантська пропаганда та маніпулятивні залякування населення стають активнішими. Дуже боляче, що на території району ми маємо приклади колабораційної діяльності. Я особисто не оголошую вироків, для цього є компетентні органи та служби, проте ми всі розуміємо, що зрадники є».
Знаючи, що таке війна, Краматорський район не міг не готуватися до її загострення. Понад рік тому тут почали працювати в умовах оновленого адміністративно-територіального устрою.
«До повномасштабного вторгнення в нас були спільні плани з громадами, але ранок 24 лютого вніс кардинальні корективи у соціально-економічний розвиток району. Донеччина вже дев’ятий рік перебуває в умовах війни. Здається, ми всі щось відчували, адже за цей рік провели дуже велику роботу, всі громади стали частиною єдиної команди. Вони готові допомагати одна одній не тільки на словах, а й справами. Дуже багато питань закривається на рівні взаємодопомоги. Зараз саме згуртованість мотивує. Простими словами, ми всі в одному човні, всі маємо одну мету. Ретроспектива є, але це більше про зовнішні виклики», – говорить Панков.
На його думку, зараз той час, коли кожна структура влади є важливою:
«Дуже ефективно працюють горизонтальні зв’язки. Ми маємо власний досвід та досвід колег зі всієї України. Це допомагає пришвидшувати вирішення багатьох питань евакуації, гуманітарного забезпечення та логістики. Наразі наша ефективність вимірюється швидкістю прийнятих рішень та збереженими життями. Ми працюємо 24/7. Нині всі українці мають одну спільну мету – Перемога над окупантом, і вона наближається кожного дня. Тож зараз не час ставити оцінки. Буде Перемога, настане мир – тоді й поговоримо».
Наразі триває постійна фіксація завданої шкоди, локалізація пошкоджень та збитків. Окупанти щодня безжально знищують цивільні об’єкти та інфраструктуру. Ситуація постійно змінюється, щодня маємо втрати. Однак у голови району немає сумнівів, що все буде відбудовано. Найважливіше сьогодні – зберегти життя людей.
«Ми вже об’єднались, ми всі разом, тримаємо стрій по всіх фронтах та наближаємо Перемогу, – продовжує він. – Вона неминуча, бо в нас є те, чого немає у нашого ворога. Це – звитяга. На мою думку, саме це слово максимально точно позначає національний дух українців. Жителі нашого району – не виключення. Музиканти, які беруть участь у благодійних концертах та збирають кошти на підтримку армії; спортсмени, які стають чемпіонами на міжнародній арені; волонтери та громадські активісти, які продовжують допомагати вимушеним переселенцям – у кожному місті, селищі та селі нашого Краматорського району десятки людей віддано та наполегливо працюють на Перемогу. Кожен з них – Герой, кожен – приклад».
Міста і села району – це той рубіж, де відстоюється незалежність країни. Від того, як зміниться ситуація саме тут, залежатимуть подальші успіхи української армії. І чим гарячіше на фронті, тим яскравіше уявляють краматорці перший день після Перемоги. Андрій Панков розпочне його з обіймів з рідними людьми.
«Цей ранок стане особливим для нас усіх, – зазначає він. – Справжнім початком великої роботи, адже країна розпочне нову сторінку незалежності та свободи. Багато скалічених життів, тому ми будемо першочергово працювати над адаптацією населення до нового життя. Життя після Перемоги – нового, міцного та сповненого планів життя».
Валерія Пімкіна
8.07.2022
Матеріал підготовлений у рамках спільного проекту Українського кризового медіацентру та Естонського центру міжнародного розвитку “Протидія дезінформації на півдні та сході України” за підтримки Європейського Союзу