Діти потребують не лише захисту, а й якісного середовища — сімейного, освітнього, соціального — яке допоможе їм зростати, відновлюватися та ставати тими, хто будуватиме майбутнє незламної України. До такого висновку дійшли учасники Всеукраїнського круглого столу “Діти незламної країни”, присвяченого Дню захисту дітей.
Вони зосередили увагу на тому, що захист дітей у час повномасштабної війни потребує не лише оновлення державної політики, а й переосмислення ролі сім’ї, освіти та дитячого середовища загалом.
Кандидат педагогічних наук, віце-президент Всеукраїнської Фундації “Захист прав дітей” Олексій Лазаренко наголосив, що одним із першочергових завдань держави має бути створення інституту відповідального батьківства. За його словами, нині багато зусиль спрямовано на реформування системи сімейного виховання, розвиток прийомних сімей, патронату, деінституціалізацію та передачу повноважень громадам. Однак при цьому часто забувають про ключове — про сам процес виховання.
«Ми говоримо про умови, але не говоримо про виховання. А саме в цьому — головна втрата», — зазначив він.
Адвокатка у справах сім’ї та захисту прав дітей Лариса Гретченко звернула увагу на важливість середовища, у якому дитина проводить вільний час. На її думку, проблема організованого дозвілля в Україні залишається значною: система позашкільної освіти поки не пропонує достатньо сучасних можливостей, через що діти проводять час у соцмережах замість живої комунікації. Вона також наголосила на необхідності індивідуальної роботи шкільних психологів — фахівців, яким діти найбільше довіряють.
«Психологічна служба не повинна зводитися до опитувань. Потрібна реальна робота з дитиною, особливо в умовах війни», – відмітила Лариса Гретченко.
На іншу важливу складову — учнівське самоврядування — звернув увагу голова Українського молодіжного фонду Микола Кобися. В багатьох навчальних закладах дітей формально «призначають» на керівні ролі, не залучаючи до реального вибору. Це призводить до втрати розуміння власної відповідальності та ролі у прийнятті рішень.
«Якщо ми хочемо бачити в дорослому житті лідерів, які здатні брати відповідальність, це має починатися зі школи. А зараз діти часто просто виконують затверджений план заходів, не маючи можливості творити зміни», — підкреслив він.
Досвідом Національного центру «Мала академія наук України» поділилась кандидат філософських наук, заступниця директора з навчальної роботи Наталя Легка.
Навесні 2022 року центр відгукнувся на величезний запит дітей і вчителів на додаткову освіту, комунікацію та можливість продовжувати навчатися навіть у стресових умовах. У цей період МАН провела сотні занять, курсів, лекцій і конкурсів, що підтвердило важливість позашкільної освіти.
«Вона дає дитині додаткові можливості для розвитку, для пошуку однодумців, для дискусії. А в часи війни та пандемії така комунікація особливо цінна», — заявила Наталя Легка.
Сучасні діти — це покоління Zoom, яке потребує нових форм взаємодії та уважного ставлення до їхніх реальних потреб.
«Не завжди дорослі знають краще. Змотивовані діти прекрасно розуміють, чого хочуть», – підкреслила заступниця директора з навчальної роботи Національного центру «Мала академія наук України».