У відкритому листі до Президента України та т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики представники культурної сфери закликали взяти на себе відповідальність за формування нового складу Наглядової Ради Українського культурного фонду (УКФ). Якими є результати моніторингу кандидатів та їх мотивація? Що саме вимагають дієвці культури? Якою була реакція влади і кандидатів та якими мають бути подальші спільні дії? Ці та інші питання були розглянуті на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Наразі вибори тривають, і результат буде відомий не раніше вечора 22 січня. Діюча членкиня Наглядової Ради УКФ Лариса Покальчук нагадала, що окрім чотирьох представників, які обираються методом рейтингового голосування, Президент і профільне міністерство делегують ще по два своїх представники. Для того, щоб це було гармонійно, і Наглядова Рада в подальшому ефективно працювала, необхідно, що усі ці представники мали підтримку в суспільстві і самій культурній спільноті.
Таку увагу громадськості до виборів продюсер, член правління Української кіноакадемії Ілько Гладштейн пояснив тим, що Фонд, за його словами, три роки функціонує неналежним чином, і це стало наслідком того, що на минулих виборах до Наглядової Ради громадянське суспільство не прослідкувало за виборчим процесом. Цим скористались деякі кандидати, котрі провели себе через велику кількість кишенькових організацій. На нових виборах з’явилась можливість виправити ті помилки.
«Декілька різних груп людей домовились висунути більшу кількість голосувальників від громадських організацій та установ, а також адекватних кандидатів. Сам прецедент солідаризації спільноти, опрацювання свого его, зняття багатьох кандидатів на користь двох погоджених є величезним кроком і його можна віднести у здобутки», – підкреслив він.
Згідно із законом України «Про Український культурний фонд», кандидати у члени його Наглядової Ради повинні відповідати деяким критеріям. Це компетентність у сфері культури, бездоганна ділова репутація, високий суспільний авторитет та визнання у сфері своєї професійної діяльності. Аби голосувальники обирали свідомо, і до складу Наглядової Ради потрапили кандидати, які відповідають цим критеріям, Інститут законодавчих ідей проаналізував, сформував та опублікував інформаційні довідки на кожного кандидата з переліку, оприлюдненого Міністерством культури та інформаційної політики.
«В результаті моніторингу ми з’ясували, що один з кандидатів має відношення до мінімум 20 громадських організацій, які були у списку МКІП. Передусім це родинні зв’язки та причетність до колег. І ми вирішили підсвітити це питання, бо зрозуміли, що культурна спільнота може на цьому етапі програти», – зазначила аналітик Аналітичного центру “Інститут законодавчих ідей” Анастасія Пеценчук.
Голова Аналітичного центру “Інститут законодавчих ідей” Тетяна Хутор звернула увагу на моніторинг громадських об’єднань, що делегували своїх уповноважених на голосування за кандидатів. Він показав, що 49 зі 103 об’єднань не мають ані сайту, ані сторінки у жодній соціальній мережі. Згадок про їх діяльність в інтернеті взагалі знайти неможливо. Більше половини не є заявниками УКФ. Тобто вони не цікавляться питанням незалежності Фонду, однак, голосують і не вперше.
«Моніторинг довів, зо законодавство треба змінювати. Так, громадськість через своїх представників, з однієї сторони, являє собою інструмент демократії у процесі прийняття рішень УКФ, але правила, прописані з такими дірками, не дають можливості його розкрити», – заявила Тетяна Хутор.
Вона наголосила: від того, наскільки прозоро буде обрано керівництво УКФ, залежатиме, скільки грошей буде в українській культурі у найближчі роки.