Влітку 2019 року було створено Міністерство цифрової трансформації України, і вже за кілька тижнів потому з’явився проект «Держава у смартфоні», за допомогою якого мільйони українців отримали онлайн доступ до деяких державних послуг. З часом проект змінив назву на «ДІЯ» («Держава і я»). Головна людина, яка у міністерстві відповідає за впровадження проєкту – керівником з розвитку електронних послуг у Мінцифрі Мстислав Банік. На колективне інтерв’ю з журналістами Донецької, Харківської, Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської і Одеської областей він прийшов разом з Вадимом Бортником, який у відомстві керує напрямком регіональної цифровізації.
Обидва в минулому підприємці. Банік створив успішну SMM-агенцію, Бортник – мережу сендвіч-барів “FreshLine”. Мотив для переходу на державну службу для обох також був схожим. Мстислав згадує, що після демократичної зміни влади вирішив зробити щось хороше для країни, і потрапив до команди віцепрем’єр-міністра Михайла Федорова. Вадима надихнула поїздка до Естонії і Швеції. Коли повернувся, зрозумів, що чекати не можна: є невелике вікно можливостей, підтримка збоку президента і комітету Верховної Ради, а головне – є перші результати роботи Міністерства цифрової трансформації. Результати швидкі та орієнтовані на людей.
Перед тим, як відповісти на питання представників регіональних ЗМІ, молоді урядовці представили останні новації, які вже стали реальністю. Серед них поява кепу «Дія.Підпис» та автоматична реєстрація ФОПу.
Ті, хто займаються бізнесом, добре знають, що таке Електронний цифровий підпис (ЕЦП). Це технологія, яка дає можливість не фізично отримувати державні послуги. Однак, переважна більшість людей жодного уявлення немає, що таке ЕЦП. До того ж, технологія в деяких речах не зручна. Такий підпис треба зберігати на комп’ютері або флешці, пам’ятати пароль. Кваліфікований електронний підпис у «Дії» набагато простіший.
«Є у людини, наприклад, закордонний біометричний паспорт або ID-картка. Вона може відкрити меню і створити підпис. Для цього кілька наших нейромереж порівняють обличчя з тим, яке є у паспорті. Якщо співпадає, «Дія. Підпис» буде створено. Це надзвичайно великий прорив», – констатує Банік.
Перехід на автоматичну реєстрацію бізнесу не менш важливий. І це теж стрибок на зовсім інший рівень. Раніше для того, щоб зареєструвати себе як фізичну особу підприємця, людина на порталі «Дія» заповнювала 10-12 полів. Після того, як вона підписувала електронну заяву, вона надходила до державного реєстратора, який її перевіряв та вносив данні про підприємця до Єдиного державного реєстру. У кращому випадку це могло відбуватися за один день. Бувало і більше. Лише після цього людина отримувала статус ФОПу. Команда «Дії» зробила так, що час реєстрації скоротився до двох з половиною секунд. За попередніми розрахунками, це вже дало економічний ефект у розмірі 255 мільйонів гривень на рік.
«Ще один продукт, який у нас вийшов, стосується податкових послуг. Відтепер «Дія» сама знає рахунки. Для того, щоб заповнити декларацію, треба тільки вказати період, за який її подаєш, – продовжив спікер і в якості порівняння навів адміністрування зміни місця реєстрації проживання як неприємний досвід взаємодії людини з державою.- Перемогою вважаємо те, що стосується інформації про військовий обов’язок людини. Тепер для того, щоб змінити місце реєстрації, не потрібно їхати до військкомату. Чоловіки ще пам’ятають, як йшли до військкомату зніматись або прийматись на облік. Ми повністю змінили логіку».
За менш ніж 2 роки перевагами нових інструментів скористались понад 10 мільйонів користувачів. Постійно з’являється щось нове в розрахунку на тих, кому ці послуги вкрай необхідні. З недавнього – проєкт пільгового кредитування на житло для внутрішньо переміщених осіб, запущений за угодою між урядами України та Швейцарії і фінансування Державного банку Німеччини. Ця програма за допомогою пільгового кредиту на 20 років під ставку 3 % дозволяє взяти будь яке житло в будь якому регіоні, де проживаєш. Звісно, виділених коштів на всіх бажаючих сьогодні не вистачить. Але будуть інші транші від донорів. Головне, що відповідна форма на порталі «Дія» досить проста. Заповнити її можна за 10 хвилин.
Банік каже: «Це та мета, до якої ми рухаємось по всім державним послугам. Бо все, що робить держава, має публікуватись у публічному просторі, і треба комунікувати з громадянами. Проте дуже часто щось відбувається, а громадяни навіть про це не знають».
Зараз в країні формується спільнота цифрових лідерів, тому на рівні регіонів дуже важлива комунікація, вважає Бортник. Треба залучати до спільної справи не тільки молодих енергійних людей, а і локальні центри прийняття рішень – місцеві адміністрації, депутатів. Довести громаді, що якщо зараз вона не включиться в процес, через кілька років буде вже пізно.
Він пояснив, як міністерством розбудовується ця система. На державному рівні в кожному міністерстві створюється окрема людина – заступник міністра з цифрової трансформації. Але для того, щоб держава у смартфоні працювала, потрібно, щоб люди в регіонах вміли користуватись, мали інтернет. Для цього і був створений Директорат регіональної цифровізації. Зараз у кожного голови ОДА є посада заступника з цифрової трансформації. Це другий рівень. На ці посади обирають менеджерів, лідерів, які розуміються в IT. Вони мають достатньо повноважень для того, щоб впливати на всі процеси в області – цифрову трансформацію медицини, освіти, транспорту.
«Третій рівень – місцеві громади. Ми пішли по двох шляхах. З одного боку, створили клуб, який щотижнево збирається на рівні 38 великих міст і працює над проєктами Smart City. А ще є 1400 сільських і селищних громад, з якими треба окремо працювати. Наш головний меседж: люди повинні відчути покращення якості сервісів і послуг. Завдання: щоб жодна громада не відстала в цьому процесі», – ділиться з журналістами Бортник.
Оксана Музиченко з Березанської районної газети Миколаївської області запитує його про перспективи покриття мережі інтернет у віддалених селах. На це керівник директорату регіональної цифровізації відповідає, що робота йде у двох напрямках.
Перший – це домовленість з операторами мобільного зв’язку про розширення покриття. Рік тому вдалося викупити у телеканалів і надати операторам відповідні частоти. В результаті більше мільйону людей за останні півроку вперше отримали доступ до 4G. Правда, є місця, де про покриття лише заявляється, а по факту його немає. Тому відбуваються контрольні перевірки. Для цього придбано необхідне обладнання. Наступний крок – покриття 4G усіх доріг автошляхів державного значення. Це планується зробити до кінця 2023 року.
Другий шлях – підключення соціальних об’єктів до широкосмугового інтернету. Якщо є у населеному пункті школа або лікарня, то держава спільно з громадою фінансує прокладання інтернету до цього населеного пункту. Далі оператор поширює свою мережу. Завдяки цьому таку субвенцію на прокладання інтернету до віддалених сіл отримають 670 громад, що дасть можливість підключити до мережі 11 000 соціальних об’єктів.
Спікер впевнений, що для громади швидкісний інтернет – це не тільки доступ громадян до електронних державних сервісів, а і спосіб залишити у громаді талановитих людей:
«Зараз на світовому ринку дуже багато спеціальностей, які можна отримати, знаючи англійську мову. Можна, наприклад, записатись на онлайн-курси у Стенфордський університет. Все, що для цього потрібно – бажання, комп’ютер і інтернет. Тоді людина може залишатись у своєму населеному пункті і мати міжнародний рівень зарплатні».
Журналістів з Херсонщини цікавить, що держава робить для тих людей, у яких немає комп’ютера?
Один з проектів міністерства – цифрова освіта. Ціль – 6 мільйонів людей навчити цифровій грамотності. Для цього централізовано зроблено якісний контент. Він розміщений на порталі «Дія.Цифрова освіта». Там є 55 навчальних серіалів. У кожному декілька годин контенту і тестування. Там, зокрема, вчать тому, як платити за комуналку, безпечно встановлювати паролі, шукати інформацію в інтернеті. Найбільшу популярність здобули курси з цифрової грамотності вчителів. Нещодавно вийшов курс цифрової грамотності для медиків. Окремо є курс для держслужбовців.
Немає комп’ютера – не біда. Треба йти у бібліотеку. Кожна з них має функції хабу, а всього їх по країні – 6 тисяч. Це місця, куди людина може прийти, відкрити ноутбук, сісти за навчальний серіал, вивчити і зрозуміти, як держава працює онлайн.
Медійники не можуть не запитати про безпеку. Відповідь проста: «Дію» як і мрію не зламати. Це довела остання Bug Bounty. Для неї було обрано одну з провідних американських компаній, яка спеціалізується на кібербезпеці і пошуках вразливостей. Їй так і не вдалося знайти вразливостей, пов’язаних з даними людей.
І в цьому немає нічого дивного, адже в «Дії» немає документів людей. В ній відображається інформація, що знаходиться у реєстрах. Наприклад, підключений реєстр паспортів, і за запитом людини звідти відображається цей документ. Теж саме стосується водійських документів. Будь який злам серверу «Дії» не може фізично призвести до викрадання документів.
Що стосується безпеки в цілому, у «Дії» є атестат відповідності безпеки, а також ціла купа пройдених тестувань іноземними компаніями.
Чого ж тоді «Дію» так хейтять айтишники? До такого питання Марини Молошної з Маріуполя спікери віднеслися досить спокійно.
«Хейтять все, і це нормальна практика», – прокоментував Вадим Бортник. На його переконання, те, що спільнота виражає до цього своє ставлення, само по собі добре.
Однак, є ще одне пояснення того, чому час від часу на адресу «Дії» лунає критика. Про це розповів Мстислав Банік: «Боротьба з корупцією несе значні фінансові збитки для людей, які звикли протягом багатьох років заробляти на державі і на громадянах. Безліч інформаційних кампаній стартували в ті моменти, коли ми починали руйнувати якусь корупційну історію чи то в будівельному реєстрі, чи то в податковій».
Інтерв’ю закінчилось, проте потяг цифрової трансформації не зупиняється, і, схоже, лише набирає обертів. Восени планується запуск нових електронних послуг — сплату штрафів ПДР, виконавчих проваджень, довідки внутрішньо переміщеної особи та свідоцтва про народження дитини.
Зустріч у форматі колективного інтерв’ю відбулася у рамках спільного проекту Українського кризового медіацентру та Естонського центру східного партнерства “Протидія дезінформації на півдні та сході України” за підтримки Європейського Союзу.