21 вересня 2022 у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулася фінальна прес-конференція за результатами проєкту «Ефективне управління мережею медичних закладів в умовах децентралізації», який реалізується ГС «Форум Трансформації Охорони Здоров’я» за підтримки «U-LEAD з Європою». Спікерами заходами стали представники стейкхолдерів охорони здоров’я, національні та міжнародні експерти.
«Сьогодні ми зустрілися, щоб представити результати одного з наших найбільш інноваційних проєктів у сфері охорони здоров’я. Запущений у жовтні 2021 року, проєкт був спрямований на підвищення ефективності та забезпечення сталості систем охорони здоров’я на муніципальному рівні шляхом кращого управління та відповідального прийняття рішень. Незважаючи на збої в реалізації через російську агресію, проєкт все ж успішно завершився завдяки непохитній відданості наших партнерів з ГС «Форум Трансформації Охорони Здоров’я» за підтримці «U-LEAD з Європою» – зазначив Сорен Гербст, керівник Відділу підтримки багаторівневої системи управління Програми «U-LEAD з Європою».
В результаті конкурсного відбору до проєкту долучилися: Веселівська СТГ, Галицька МТГ, Козятинська МТГ, Жашківська МТГ , Дубівська СТГ, які мають на своїй території мережу організацій охорони здоров’я, включаючи лікарські амбулаторії та ФАПи, поліклініку та лікарню.
У ході реалізації проєкту використано принципи гармонізації реформи децентралізації та реформи охорони здоров’я для територіальних громад із чисельністю населення менше ніж 50 000.
У заходах проекту взяли участь понад більше 3 тисяч учасників (голови та фінансові органи громад, керівники медичних закладів всіх рівнів надання медичної допомоги, економісти, статистики, департаменти/управління охороною здоров’я, експерти та консультанти з питань трансформації СОЗ). на яких детально обговорювалися питання трансформації мережі медичних установ та підвищення ефективності їх роботи з використанням сучасних інструментів моніторингу для прийняття управлінських рішень та стратегічного планування на довгострокову перспективу, взаємодії із сусідніми громадами, розширення охоплення населення та наближення до людей найефективніших видів медичної допомоги.
Для покращення управління своїми медичними закладами громади – учасниці проєкту отримали наступні (базові) результати:
- Підвищення обізнаності та знань органів місцевого самоврядування щодо управління лікарнями на основі міжнародного досвіду та аналізу потреб населення у послугах охорони здоров’я;
- Дані та інструменти для визначення модель медичних послуг на основі оцінки медичних потреб населення регіону (району, громади) для подальшого стратегічного планування та трансформації мережі закладів охорони здоров’я;
- Визначення прогалин (фінансові ризики та розриви) у фінансуванні закладів охорони здоров’я з подальшим моделюванням місцевих бюджетів та розробкою місцевих цільових програм для максимально можливого забезпечення потреб членів громади в охороні здоров’я, включаючи програми додаткового добровільного медичного страхування;
- Визначення інвестиційних потреб в покращенні інфраструктури охорони здоров’я на рівні громади та заходи щодо залучення інвестицій, включаючи розвиток ДПП;
- Сприяння діалогу для встановлення міжмуніципальної співпраці у галузі охорони здоров’я між суміжними громадами та закладами охорони здоров’я;
- Підтримку ОМС у прозорості надання медичних послуг для членів місцевих громад шляхом просування моделей послуг, орієнтованих на потреби пацієнтів, вразливих членів громад з метою покращення доступності всіх видів медичної допомоги на рівні кожної громади.
Додатково під час прес – конференції були обговорені такі питання:
· Фокус відновлення та розвитку системи охорони здоров’я України;
· Формування спроможної мережі закладів охорони здоров’я за кластерним принципом на основі їх ролей в госпітальному окрузі (області);
· Потенційні ризики для лікарень малих міст та громад при формуванні спроможних мереж госпітальних округів за кластерним принципом;
· Рекомендації щодо подальших кроків на шляху до всеохоплюючого доступу до послуг охорони здоров’я в Україні (доступ до медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів) в умовах війни;
· Результати проєкту, модель та роль лікарень малих міст та громад у забезпеченні доступної та якісної медичної допомоги (заклади з охопленням до 40 тис. населення).
Як зазначили організатори пресконференції, в основі проєкту лежить непростий виклик в частині реформи СОЗ в частині фінансових, соціально-політичних ризиків (в першу чергу для лікарень малих міст та громад).
Незважаючи на те, що адміністративна реформа, і реформа охорони здоров’я мають однакові принципи (орієнтація на потреби людей, надання якісних, безпечних та доступних послуг) у той самий час в цих реформах існують суперечливі рушійні сили та виникають певні протиріччя, особливо на рівні лікарень невеликих міст та громад. Реформа системи охорони здоров’я супроводжується і децентралізацією і концентрацією (або централізацією) медичних послуг.
Відсутність на даний час понятійного апарату та визначення так званих «лікарень громад», що не входять в спроможну мережу госпітального округу (області), нерозуміння власниками та керівниками таких лікарень свого місця, ролі, моделі надання медичних послуг, інструментів оцінки та шляхів забезпечення фінансової стійкості закладів – поступово вводить їх у стан невизначеності, що може призвести до різкого зменшення об’єму важливих медичних послуг наближених о мешканців громад, а відтак і фінансових надходжень.
Результатом такої ситуації часто стають необґрунтовані управлінські рішення на місцях, скорочення персоналу, гальмування інших процесів в лікарнях, що несе ризик зменшення доступності та якості надання медичної допомоги мешканцям територіальних громад.
Кількість таких закладів – «лікарень громад», що мають охоплення населення від 10 до 40 тисяч і не входять (за попереднім моделюванням госпітальних округів) в спроможну мережу, складає понад 35%, на їх територіях проживає орієнтовно понад 12 млн. мешканців.
«Зараз йде напрацювання постанови про госпітальні округи, яка більш чітко визначить ролі закладів охорони здоров’я. З 2023 року такий перший акцент ми будемо робити на медичній допомозі по інсультам та інфарктам, коли всі маршрути пацієнтів будуть будуватися у кластерні, надкластерні або вузькоспеціалізовані ЗОЗ, де пацієнт зможе отримати високий рівень медичної допомоги. Для закладів, які не увійдуть в спроможну мережу на 2023 рік в ПМГ нічого не зміниться. Наступний рік ми будемо спільно напрацьовувати всі методичні матеріали і надамо чіткий алгоритм для перебудови/розвитку нових сервісів в таких лікарнях. Тобто у кожної лікарні буде своя чітко описана роль» – підкреслив Олексій Яременко, заступник Міністра охорони здоров’я України з питань європейської інтеграції.
Думку про те, що кожна лікарня повинна мати своє інтегроване місце в мережі ЗОЗ поділяє й Валентина Полтавець, виконавчий директор АОМС «Асоціація об’єднаних територіальних громад».
«Має відбуватися діалог щодо функціонування медичних закладів. Спиратися лише на критерій кількості мешканців громади – для всіх ТГ не підходить. Необхідно враховувати й географічні особливості місцевості, яка також може впливати на щільність населення та навіть, специфіку захворювань та травм» – коментує Валентина Полтавець.
Приклад інших країн та міжнародний досвід свідчить що невеликі лікарні в сільській місцевості знаходяться під ризиком закриття та/або поступового занепаду, якщо вчасно не звернути увагу на їх майбутню роль та функції, не передбачити відповідні дії та кроки, як у сфері політики охорони здоров’я, в сфері стратегічного управління та фінансування і таких лікарень і системи ОЗ в цілому.
«В Литві після децентралізації не була описана роль районних лікарень. Ми дуже добре описали верхівку (надкластерні та кластерні), а фундамент був розмитий. Це призвело до децентралізації послуг і дуже сильної концентрації грошей на верхньому прошарку. Районні лікарні (вже на першому році цих змін) почали стикатися з новими фінансовими труднощами. Ми думали, що це явище тимчасове, але фінансові розриви районних лікарень зростали кожного року і призводили до їх збитковості. Це мало свої критичні наслідки та ризики, які ви ще можете попередити» – поділився досвідом Литви Відмантас Еігеліс, міжнародний експерт проєкту «Ефективне управління мережею медичних закладів в умовах децентралізації» з організації роботи ЗОЗ та управління системою охорони здоров’я.
В аналітичній частині проєкту взяло участь 5 територіальних громад та їх ЗОЗ, що надають первинну та спеціалізовану медичну допомогу. З 5 ТГ лікарень, що надають стаціонарну медичну допомогу лише одна була попередньо віднесене до Загальної лікарні, а всі інші 4 до «лікарень громад».
За результатами дослідження аналітики представили індикатори роботи закладів охорони здоров’я, які були розроблені в рамках проєкту та продовжують розширюватись і зараз. Це дуже швидко надасть уявлення про масштаби проведеної роботи та важливість статистичних, економічних та фінансових даних з медичною складовою для прийняття управлінських рішень на рівні власників та керівників закладів охорони здоров’я.
Відео-презентацію панелі індикаторів роботи закладів охорони здоров’я громад – учасниць проєкту ЕУММЗ можна переглянути тут.
· Панелі індикаторів щодо первинного рівня медичної допомоги – переглянути тут.
· Панелі індикаторів щодо спеціалізованої медичної допомоги – переглянути тут.
Період аналітичної частини реалізації проєкту припав на початок військової агресії проти України і нам довелося враховувати відповідні дані та змінювати акценти у роботі з обраними територіальними громадами. Нажаль, одна з ТГ – Веселівска СТГ (Запорізька область) знаходиться зараз під окупаційним режимом.
В рамках діяльності проєкту вже сьогодні напрацьовані ряд пропозицій, рекомендацій та управлінських рішень на рівні громад в межах відповідних тематичних експертних блоків, таких як: місцеві бюджетні програми, оцінка потреб в інвестиціях та міжмуніципальне співробітництво. І ці рішення та пропозиції будуть ретельно презентовані під час конференції: «Ефективна робота мережі ЗОЗ: результати, висновки та рекомендації проєкту ЕУММЗ», яка відбудеться онлайн 28.09.22 (програма заходу, реєстрація на конференцію).
«Але все ж, в основі всіх цих пропозицій та в умовах продовження реформи охорони здоров’я і її інфраструктурного етапу, лежить потреба, яку ми визначили як РЕНОВАЦІЯ або реорганізація сектора охорони здоров’я на території громади – власника і суміжних територіальних громад. І тому одне з ключових завдань на сьогодні є зменшення ризиків для лікарень малих міст та громад» – резюмував Євген Прилипко, директор проєкту «Ефективне управління мережею медичних закладів в умовах децентралізації».
Під час прес – конференції експерти також приділили увагу питанням відновлення системи охорони здоров’я України. Катерина Фіщук, фахівець з питань розробки політик у сфері охорони здоров’я, Бюро ВООЗ в Україні, під час свого виступу представила документ «Принципи відновлення та трансформації системи охорони здоров’я в Україні».
«ВООЗ виділяє 5 керівних принципів відновлення системи охорони здоров’я в Україні: рівність і фінансовий захист, пацієнтоорієнтованість, ефективність та стабільність, резильєнтність, підзвітність» – відмітила Катерина Фіщук.
Також у ВООЗ розділяють заходи які варто та НЕ варто впроваджувати в рамках відновлення системи охорони здоров’я України:
| Варто | НЕ варто |
| Громадське здоров’я | |
| Забезпечити інтеграцію та координацію послуг у галузі громадського здоров’я з індивідуальними послугами, зокрема, на первинній ланці. | Залучати інвестиції в систему громадського здоров’я окремо за кожною хворобою, станом чи програмою. |
| Індивідуальні медичні послуги | |
| Координувати та інтегрувати гуманітарну допомогу в системи урядування та надання послуг державними закладами | Надавати перевагу спеціалізованим лікарням перед закладами первинної медичної допомоги та багатопрофільними закладами. |
| Кадрові ресурси СОЗ | |
| Розробити цифровий реєстр кадрів та визначити кількісні потреби в людських ресурсах в галузі охорони здоров’я відповідно до оновленої моделі надання послуг. | Створювати окремі напрямки для освіти в галузі громадського здоров’я та медицини |
| Інфраструктура (фізична та цифрова) | |
| Відремонтувати або побудувати ЗОЗ на основі узгоджених планів госпітальних округів та враховуючи енергоефективні підходи | Створювати/ відбудовувати фрагментовані електронні системи охорони здоров’я та фінансової інформації |
| Фінансування СОЗ | |
| Зміцнити автономію та підзвітність систем фінансового менеджменту на рівні закладів. | Відходити від універсального права на отримання послуг в галузі охорони здоров’я, що фінансується коштом загальних надходжень до бюджету. |
Повну презентацію Катерини Фіщук можна переглянути тут.