В Українському кризовому медіа-центрі в рамках проєкту «Маріуполь. Культурна деокупація» відбулась дискусія «Мистецтво як професія». Ведучий Олексій Ананов поцікався думкою її учасників про переосмислення великого індустріального міста.
Директор–художній керівник Київського національного академічного Молодого театру Андрій Білоус вважає, що вже сьогодні держава повинна формувати порядок денний по Маріуполю.
«Ми знаємо приклади, коли міста, де шахти, які були бюджетоутворюючими підприємствами закривались, і вони вмирали. Чи буде відновлена «Азовсталь» і в якому форматі? Якщо ні, що буде з містом – військова база, музей або туристична мекка? Сьогодні такої відповіді поки немає», – зізнався він.
Місцевий бюджет повинен наповнюватись. Від цього буде залежати формування культурного простору. Сподіватись лише на державний бюджет і кошти ЄС не варто. Будь-яке донорство як штучне дихання, яке потім все одно треба буде відключити. Місто повинно жити своїм наповненим життям, а культура бути легенями цього організму.
Коли Маріуполь відродиться, він стане світовим брендом. В цьому впевнений художній керівник, диригент камерного оркестру «Ренесанс» Маріупольської камерної філармонії Василь Крячок.
«Культура цього міста завжди була пов’язана з промисловістю. Без тих коштів неможливо було нічого робити. І коли місцева економіка підніметься, бізнесом і промисловістю культура буде сприйнята, тому що це місто мало все, і це все треба відродити. Місцеві керівники мають зрозуміти потреби культури. Крім професійних є і матеріальна сторона. Де будуть місця знаходження мистецьких шкіл і навчальних закладів, де будуть творчі колективи?», – запитав Василь Крячок.
Директорка Маріупольської філії Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Галина Батичко переконана в тому, що цю епоху назвуть перехідною. Вона викристалізує новий бренд під назвою Маріуполь мистецький, в якому знайдеться ключик до того, як поєднати всі сфери – минуле і сучасне, модерн і традиційне.
«І ми бачили вже певні паростки, – додала вона. – Хочу пригадати, як у 2021 році у Маріуполі відбувався дуже цікавий проєкт «Театральні резиденції». До нас приїжджали режисери з Німеччини, Греції. Актори-аматори втілювали їх задуми в життя, а художники – студенти першого і другого курсів оздоблювали. Цей елемент показав, що варіант такої синергії є життєздатним».
Проректор з наукової роботи Національної музичної академії України Адріана Скорик, зі свого боку, пригадала кафедру культурології Маріупольського університету.
«Ті діти, які приходили до нас захищати кандидатські дисертації, всі повернулись до Маріуполя. Значить, там цей потенціал є. Зараз він десь бродить світом. Це ті люди, які готові першими підставити плече для того, аби ці цеглини вибудовувались», – підкреслила Адріана Скорик, погодившись з тим, що підтримати українську культуру здатна лише чітка, зрозуміла, виважена, грошовита політика держави.