Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році через освітні центри до українських закладів вищої освіти вступили 7018 осіб із тимчасово окупованих територій та територій бойових дій. Це був найвищий показник за весь період існування такої системи. Потім статистика погіршилась. Про те, що заважає цій категорії людей обирати навчання на підконтрольній Україні території і як їм допомогти подолати ці перепони, говори експерти підчас дискусії «Освіта для молоді з ТОТ: бар’єри доступу та можливості підтримки вступників у 2026 році»
За даними дослідження, проведеного компанією «Актив-Груп», головною проблемою, з якою стикаються потенційні абітурієнти, є умови виїзду з ТОТ.
«Якщо не помиляюся, в Шереметьєво знаходиться фільтраційний аеропорт, і ти можеш вилетіти з Росії тільки через нього. Там перевіряють телефони, переписки. Причому якщо в тебе чистий телефон, це ще більш підозріло, ніж якби там щось було», – розповів директор «Актив-Груп» Олександр Позній.
Другий аспект, який дуже погіршує вступ, це інформаційна ізоляція. Всі офіційні сайти, особливо з розширеннями Gov.ua блокуються. Взагалі велика кількість українських сайтів теж заблокована. Так само блокуються Telegram, Viber, Team Messenger.
Наступною проблемою є психологічний та соціальний тиск, з котрим зіштовхуються діти, бо на тих територіях їм знову ж таки розповідають про те, що Україна їх не хоче бачити, і їй вони непотрібні.
Ускладнює ситуацію і відсутність українських атестатів, складнощі з оформленням, потреба в роз’ясненнях, процедурах вступу, бо Україна напряму не визнає всі документи, видані на ТОТ.
«Ну, і те, що з важливого, звісно, це фінансові труднощі, адже сім’ям, котрі хочуть відправити дитину навчатися в Україну, треба зібрати цю суму, доправити її через, умовно, 3-4 європейської країни, щоб дитина сюди приїхала. І, відповідно, все одно треба цей ресурс знайти», – додав Олександр Позній.
В умовах, коли державні інституції обмежені в наданні відповідних програм підтримки, основне навантаження лягає на вищі навчальні заклади України. Як це відбувається на прикладі Маріупольського державного університету, розказали директор університетського Центру збереження ідентичності тимчасово окупованих територій Діана Трима та керівник освітніх центрів «Донбас–Україна» та «Крим–Україна» В’ячеслав Кудлай.
«Ті переміщені адміністрації на підконтрольну територію, з того, що я там практично бачила в роботі, роблять максимально для того, щоб підтримати молодих людей. Молодіжні ради, ради ВПО, отакі студентські рухи, студентська рада, яка є в університетах. Якщо повертатися до Маріупольського університету, то це осередок, який максимально позиціонує себе як острівок локальної ідентичності, де ти звертаєшся, приходиш, де ти опиняєшся і ти не відчуваєш себе відірваним від суспільства, від реальності. Максимально занурюєшся в сферу, в людей, в простір, який тебе розуміє, який тебе приймає таким, який ти є. Крім того, в університеті ще працює Центр підтримки ветеранів, і це люди, які повертаються з половиною, тобто ще мають інший травматичний досвід. І так само на базі вузу створена така атмосфера, де ти можеш довіритися, і тебе сприймають, тебе підтримують. Для вступу потрібне бажання вступника, сміливість наважитися на це», – наголосила Діана Трима.
«Ми закликаємо дітей з окупованих територій, ми закликаємо батьків цих дітей вірити, довіряти, не боятися. І попри ті ризики, погрози не боятися. Все одно, будь ласка, звертайтеся до українських закладів освіти, які нададуть ті документи, які визнаються і в Європі, і в світі, і окреслять перспективу. Ми завжди підтримаємо, надамо інструменти навчання, освіти, міжнародних стажувань для того, щоб діти з окупованих територій себе відчували впевнено, реінтегровано. І тими, хто вільно спілкується, вільно подорожує всіма країнами світу, Європи. У нас в університеті таких можливостей дуже багато і для міжнародних програм стажування, і для будь-яких інших можливостей. Будь ласка, ми кожного чекаємо», – сказав В’ячеслав Кудлай.