Обговоренню стратегічних підходів до відновлення та розвитку української економіки у середньостроковій перспективі — з урахуванням демографічних викликів, кадрового дефіциту, високого рівня державного втручання в економіку та необхідності формування нової моделі економічного мислення присвятили круглий стіл «Проблеми економічного розвитку України 2025–2030 та моделі адаптації до кадрового дефіциту», організований Українським безпековим клубом у партнерстві з ГО «Фонд сприяння демократії» за підтримки Фонду Ганса Зайделя.
Модератор заходу, голова Українського безпекового клубу та керівник дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA Юрій Гончаренко наголосив, що післявоєнне відновлення має базуватися не лише на відбудові зруйнованого, а й на переосмисленні самої логіки розвитку. За його словами, «настав час відмовитися від рефлексії минулого на користь побудови майбутнього».
Головними координатами економічної політики повинні стати опора на власні сили, стратегічне мислення та безпека. Експерт також закликав до радикального перегляду ставлення до демографії, адже вона є не наслідком, а передумовою будь-якої державної політики.
«Суспільство, вражене вірусом безглуздого споживання, втрачає здатність до відтворення. А Україна — народ, що бореться за виживання, а не об’єкт глобальної демографічної еволюції», — підкреслив Юрій Гончаренко.
Учасники круглого столу зосередили увагу на пошуку ефективної економічної моделі, здатної забезпечити зростання у воєнний і повоєнний періоди.
Професор економіки, засновник і ректор American University KyivРоман Шеремет наголосив, що українська економіка надмірно зарегульована, а надмірна присутність держави стримує розвиток приватної ініціативи: «Я притримуюсь більш лібертаріанських підходів — невеликий державний апарат і максимальна приватна власність. Потрібно давати людям стимули до розвитку — саме таку модель я бачу як перспективну для України».
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі захисту національних інтересів АНТС, звернув увагу на неефективність державного перерозподілу ресурсів: «Частка держави в економіці занадто велика. Маємо переглянути підходи до фінансування освіти, охорони здоров’я, оцінити ефективність витрат і структуру державного управління. Питання адекватності системи — це питання національної спроможності».
Своєю чергою, доктор економічних наук, професор Костянтин Швабій відмітив важливість фіскальних стимулів у післявоєнний період: «Після перемоги та зниження військових витрат потрібно буде шукати простір для фіскального маневру. Одним із ключових стимулів для розвитку економіки має стати зниження податків».
Підсумовуючи, учасники круглого столу зійшлися на думці, що економічна стратегія України має спиратися на поєднання безпекового підходу, інноваційного розвитку та людського потенціалу. Головним завданням держави стане не лише відновлення інфраструктури, а створення умов для самозарадності, підприємництва і демографічного відновлення.