Гостею Ігоря Стамбола в проєкті «Навколо книги» стала телерадіожурналістка, письменниця, науковець, краєзнавець, автор і виконавець пісень Галина Ільєва.
Захоплення поезією прийшло до неї ще в дитинстві. Галина друкувалась в республіканських та місцевих виданнях. Вона є випускницею стаціонарної докторантури Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, стипендіатом Міжнародних наукових фундацій.
Говорячи про те, як війна вплинула на творчість, зізнається, що з’явилося більше віршів про історію і кохання.
«Ми перебуваємо у стресі і таким чином іде сублімація. Ти все одно є Ти. Є лірична героїня, є твої почуття, якісь зміни в твоєму житті», – пояснює авторка поетичних збірок “Соборні дзвони”.
Поряд з літературною діяльністю, велике місце у житті Галини Ільєвої займає журналістика. До повномасштабного нападу вона вела передачу «Україна без кордонів з Галиною Ільєвою» на «Емігрантському радіо», телепрограми – «Без краватки», «В Європу і за океан з Галиною Ільєвою». Як позаштатна авторка впродовж десяти років працювала з власними програмами на радіо «Культура» й «Промінь». Нині вона керівник Міжнародного медіапроєкту «Україна пізнає світ» та ведуча телепрограми «Життя під час війни».
«Життя показало, що під час війни люди дуже хочуть творчого спілкування. Хочуть чогось душевного, творчості, забути трохи про стреси, і тому я свою нову програму назвала «Життя під час війни». Вона дуже дорога мені і дуже болюча, тому що знімалася часто в екстремальних умовах. Перша передача була про заслужених артистів України, солістів Національної опери Петра і Павла Приймаків. Почала її робити на Хмельниччині. Знімали в Чернівцях, Івано-франківську, Києві. І на жаль так склалося, що після гастролей Канадою буквально за кілька тижнів Павло загинув в катастрофі і ця програма виявилася останньою, де він давав таке велике розлоге інтерв’ю. Вони перші хлопці в Чернівцях, які будучи солістами філармонії, робили програму «Пісні УПА. Пісні січового стрілецтва» – те, що зараз уже молоді люди співають у 15-16 років», – підкреслила Галина.
Ведучий поцікавився, яке відчуття викликав 2022 рік? «Це повторення того, що відбулося 100 років тому, чи це якась якісно інша ситуація?», – запитав Ігор Стамбол.
На думку гості, ситуація якісно трагічніша, тому що таких можливостей, які московити мали 100 років тому, в той час їм навіть і не снилося. І ці ракети, які летять на такі великі відстані, і інші жахливі речі, до яких долучилася наука і технічний прогрес.
Галина Ільєва багато вивчала культурний доробок української діаспори. Сьогодні вона вважає, що завдяки тому, що в ті роки емігрувало багато інтелігенції, вдалось частково врятувати нашу культуру.
«Якщо би всі пішли в Сибір і етапами Розстріляного відродження, то ми були б в набагато гіршому зараз стані», – переконана вона.
Про сучасну еміграцію каже, що в неї дуже великий потенціал. Уже видаються книжки представників імміграції нової хвилі, і вони також допомагають тут видавати. Особливо воїнам, адже зараз є таке явище, як військова авторська поезія.
Новою сторінкою в житті Галини стали благодійні концерти – збори для ЗСУ, виступи в госпіталях.
«Дуже велика проходить внутрішня твоя трансформація, коли ти виходиш, усміхаєшся, з хлопцями спілкуєшся і потім ти це в собі переносиш, – ділиться гостя. – Так і той біль ти бачиш, відчуваєш і це дуже складно. Це не те, що відбувається звичайно, коли люди просто прийшли, радіють, співають, хочуть отримати якесь задоволення».