Menu

Громадські експерти підвищили оцінку виконання Україною рекомендацій ЄС

Обговорення перспектив руху України до членства в ЄС напередодні саміту Україна-ЄС

Центр «Нова Європа» у партнерстві з низкою профільних аналітичних центрів та громадських організацій здійснили третій незалежний моніторинг виконання Україною рекомендацій ЄС. Загальна оцінка «Кандидат Check-3» – 5,8 балів, що на 1,1 бали вище за минулий показник. Роботу України з виконання самих рекомендацій коаліція експертів оцінила наступним чином: реформа Конституційного Суду – 2 бали; реформа ВРП та ВККС – 7 балів; антикорупція: САП та НАБУ – 7 балів; боротьба з відмиванням коштів – 6 балів; антиолігархічна реформа – 2 бали; законодавство про медіа – 9 балів; законодавство про нацменшини – 8 балів.

Для обговорення результатів моніторингу експерти зібралися в Українському кризовому медіа-центрі, де прокоментували стан справ з виконанням країною зобов’язань, взятих на себе при отриманні кандидатства у члени ЄС.

Перед тим, як презентувати результати «Кандидат Check-3» , директорка центру “Нова Європа” Альона Гетьманчук розповіла про те, як виникла ідея його проведення.

«Ідея виникла за місяць після того, як наша країна отримала цей статус. Ми відчували власну відповідальність за те, як будуть виконуватись ці рекомендації, адже багато інвестували свого часу і зусиль для того, щоб Україна отримала цей статус. У всіх столицях країн ЕС, і передусім скептично налаштованих, ми переконували, що ми як громадянське суспільство та експертна спільнота беремо на себе відповідальність сприяти в тому, щоб ці рекомендації були виконані. Ми не робимо це для того, що в ЄС сказали, які ми класні, а для того, щоб собі полегшати життя потім, тому що це та робота, яку нам доведеться робити», – пояснила Альона Гетьманчук.

Перший критерій найпроблемніший, і стосується він  добору суддів Конституційного суду, зазначив голова правління Dejure Михайло Жернаков. З його слів, після отримання статусу кандидата на членство в ЄС з’явилася впевненість в тому, що рух в цьому напрямку незворотній. Однак, у Верховній Раді виник законопроект, котрий не давав незалежного добору, і його було швидко прийнято у першому читанні.

«В клуб розвинених країн на одному героїзмі не заїдеш. Нам треба перевиконати свої зобов’язання, і тоді ми отримаємо це право. Зараз ми чуємо про готовність уряду виправити цю помилку. Як виправить, ми будемо готові у наступному кандидат-чеку підвищити оцінку реформи Конституційного суду», – заявив експерт.

Він також відмітив прогрес у просуванні судової реформи. Наскільки він суттєвий покаже Вища рада правосуддя, якій доведеться обрати 2500 судів за вакантними посадами. Це величезна можливість зробити судову владу або дійсно незалежною і новою, або зацементувати на десятиліття те, що маємо.

Виконання критерію, пов’язаного з антикорупцією, прокоментував експерт Центру протидії корупції Антон Марчук. Зі складових цього критерію занепокоєння викликає питання посилення боротьби з корупцією через проведення проактивних і дієвих розслідувань.

Прогресу у боротьбі із відмиванням коштів сприяло те, що восени було прийнято кілька законів, у тому числі про запровадження процедури верифікації кінцевих бенефіціарів власників, що дозволяє встановлювати, кому насправді належать активи.  

Модератор зустрічі, редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко визнав, що з виконанням так званого домашнього завдання не все залежить від України. В якості прикладу він навів ситуацію навколо суперечливого закону про деолігархізацію. Всі розуміють, що його треба корегувати, і ЄС на рівні Єврокомісії, а потім саміту ЄС вніс це в перелік рекомендацій, але Україна досі не отримала пояснень, що необхідно зробити для того.

«Венеційська комісія з 2021 року тримає цей закон і не виносить по ньому жодного рішення. Таким чином ми опинилися в ролі заручників, коли від нас вимагають виконання 7 критеріїв, а ми не можемо це зробити не зі своєї вини», – відмітив Сергій Сидоренко.

За словами програмного директора ГО “Детектор медіа” Вадима Міського, Україні було рекомендовано подолати вплив суб’єктів з корисливими інтересами через ухвалення закону, що приведе українське законодавство у відповідність з європейською директивою про аудіо візуальні послуги і надасть повноваження незалежному медіа регулятору.

«Закон про медіа був прийнятий. Тепер в Україні лунають голоси про те, що він поганий. Зрозуміло, що тим, кого ніколи раніше не регулювали – наприклад, деяким онлайн-медіа –  це додає дискомфорт. Однак, на жаль, ці голоси мають вихід на європейську арену», – заявив спікер.

Вадим Міський більш суттєвий акцент зробив на іншій проблемі. В законі про медіа є момент, який йде в розріз з європейським регулюванням. Він стосується вимог, які до медіа сфери висуває Рада Європи. Зокрема, медіакомпаній, заснованих державою. В Європі вони повинні мати гарантії невтручання в редакційну діяльність.

«У нас один з телеканалів залишився поза системи суспільного мовлення, ставши антиприкладом того, як влада може впливати на медіа. Це телеканал «Рада», – пояснив він. – По ньому ніяких гарантій невтручання в редакційну політику не виписано. Він став інструментом донесення голосу влади. І в цьому ми трохи не доопрацювали у виконанні даного критерію».