Menu

Громадський сектор може допомогти у розвитку незалежних медіа Африки

БРІКС. Інформаційний вимір

15-й саміт країн-членів об’єднання БРІКС, який триває в Йоганнесбурзі, залишається однією з ключових тем міжнародних політичних новин. Продовжують слідкувати за цією подією і в Групі аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа-центру. Тому назвою чергового брифінгу вона обрала «БРІКС. Інформаційний вимір».

За словами керівниці Групи Маріанни Присяжнюк, смислового наповнення цей формат наразі немає. Інформаційна динаміка більш нагадує продовження саміту Росія – Африка, де також конкретних смислів не було, а головною темою обрали так звані мирні ініціативи в інтересах Москви.

«З нового на саміті БРІКС відмічу намагання російської дипломатії збалансувати дипломатичну активність української сторони, а також проведення медіа-форуму для представників понад ста видань континенту. Відкрив його міністр культури і туризму Китаю, який акцентував увагу на забезпеченні африканським країнам єдиного голосу і протидії глобального Глобального Півдня Глобальному Заходу», – зазначила Маріанна Присяжнюк.

Її колега – старший аналітик Групи аналізу гібридних загроз Володимир Соловʼян відмітив ще одну особливість саміту. Він нагадав, що у березні Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт російського президента, і це стало доволі цікавим прецедентом, оскільки ПАР була змушена заарештувати його по прибуттю в країну.

«Тривалий час відбувались кулуарні домовленості з РФ щодо того, як уникнути колізії. В результаті на саміт поїхав міністр закордонних справ Лавров. Таким чином вперше за час проведення очних самітів БРІКС країну-учасницю представляє не перша особа», – підкреслив експерт.

Результатами моніторингу інформаційного простору кількох великих країн Глобального Півдня і висновками поділилась аналітикіня Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ірина Субота.

Вона відзначила, що у медіа-ландшафті Індії спостерігається більш нейтральна позиція держави щодо війни Росії проти України і певна диференціація між повідомленнями про те, що є прагнення до збереження відносин із Заходом, з одного боку, та виправдання співпраці з РФ економічними перевагами для Індії.

«Нейтральна позиція використовується і в медійному ландшафті Бразилії. Пам’ятаємо про так би мовити власний мирний план президента цієї країни, який на початку року призвів до значної активізації у бразильських медіа», – додала Ірина Субота.

Маріанна Присяжнюк торкнулася питання взаємодії з медіа країн Африки, адже на виході вплив російської пропаганди на цьому континенті грає і проти України. Що можна зробити, щоб написання історій, які хочуть бачити читачі, відбувалось не під копірку Кремля, а в руслі розвитку незалежних ЗМІ? Керівниця Групи аналізу гібридних загроз вважає, в цьому контексті доречно розглядати формат медіа обмінів, регіональні інформаційні ініціативи, колаборації.

«Громадський сектор, який працює з такою тематикою, має цілу палітру інструментів залучення професіоналів, які хочуть писати цікаві історії чесно і об’єктивно, поширювати їх далі. Це має бути стратегічне рішення на рівні цих організацій», – переконана експертка.