Головною запорукою покращення ситуації із хронічними обструктивними захворюваннями легень (ХОЗЛ) є профілактика — раннє виявлення таких хвороб. Тому значна відповідальність за це лежить на сімейних лікарях. І, звісно, значну роль відіграє забезпечення умов для лікування та профілактики таких хвороб. Це вже відповідальність держави, яка повинна забезпечувати належне фінансування.
Про це, та багато іншого говорили під час пресконференції “Хронічне обструктивне захворювання легень: чи мають пацієнти в Україні доступ до своєчасної діагностики та повноцінного лікування” у прес-центрі Українського кризового медіа-центру.
Як розповіла професорка кафедри сімейної медицини ЗДМУ, сімейна лікарка, член Правління ГО “Академія сімейної медицини України” Ірина Волошина, це обговорення організували до традиційного дня обізнаності щодо ХОЗЛ, який традиційно відбувається у листопаді.
Згідно з даними Інституту фтизіатрії і пульмонології України, на ХОЗЛ хворіє 4% населення України, близько 1,5 млн осіб. Експерти ж стверджують, що реальна кількість хворих може сягати 10% населення.
ХОЗЛ – це невиліковне захворювання дихальної системи, яке постійно прогресує. Без відповідного лікування та зміни способу життя, пацієнт не може повноцінно дихати, страждає від хронічного кашлю та сильної задишки навіть у стані спокою. Тільки 25% хворих на хронічне обструктивне захворювання легень звертаються за медичною допомогою. З них 75% йдуть до лікаря тоді, коли хвороба переходить у важку стадію та заважає нормальному життю.
За словами лікарки-пульмонолога, керівниці Центру респіраторної медицини та алергології клінічної лікарні “Феофанія” Світлани Гук, за даними ВООЗ хвороби ХОЗЛ знаходяться на третьому місці в світі серед неінфекційних хвороб за кількістю смертей. 80% від померлих – це пацієнти із країн з низьким рівнем розвитку. Вони не мають можливості виявляти та ефективно лікувати ХОЗЛ.
Лікарка розповіла, що пандемія COVID-19 спричинить нову хвилю підвищення захворюваності на ХОЗЛ. Адже постковідний фіброз може прискорювати ці хвороби.
Світлана Гук також наголосила, що дуже важливим є спілкування сімейних лікарів зі своїми пацієнтами. Лікарі повинні направляти пацієнта на дослідження, якщо є хоч якісь симптоми, такі, як постійний кашель, невеличка задишка.
“Найголовніше – рано виявляти ХОЗЛ. Адже лікування занедбаного пацієнта дуже коштовне і малоперспективне”, — впевнена лікарка.
Заступниця Міністра охорони здоров’я України Ірина Микичак розповіла, що вплив на проблеми із ХОЗЛ мають кілька компонентів:
“Найперше – це освіта лікарів первинної ланки. Профілактика має надзвичайно велике значення. Лікар первинної ланки також має мати можливості діагностики, моніторингу, супроводу пацієнта”.
За її словами, у Програму медичних гарантій будуть вноситися зміни, які розширятимуть можливості лікарів первинної ланки. Це насамперед – додаткові кошти на обладнання.
Ірина Микичак також наголосила, що програма реімбурсації Доступні ліки буде розширятися. Пацієнти із ХОЗЛ також матимуть можливість отримати безоплатно певні препарати для лікування.
Про збільшення кількості препаратів, які використовують для лікування ХОЗЛ за програмою Доступні ліки докладніше розповіла Наталя Гнатюк, головна спеціалістка Департаменту стратегії універсального охоплення населення медичними послугами Національної служби здоров’я України.
