В Українському кризовому медіа-центрі відбулась презентація проєкту «Індекс війни за 2023 рік», підготовлений Недержавним аналітичним центром «Українські студії стратегічних досліджень».
Індекс війни – щорічний моніторинг воєнних конфліктів, який проводиться за принципом ранжування воєнно-політичних конфліктів та дипломатичних зіткнень від найбільш гарячих і масштабних до найменш помітних, але потенційно небезпечних.
Як зазначив модератор заходу, кандидат політичних наук, керівник дослідницьких програм Недержавного аналітичного центру “Українські студії стратегічних досліджень” Юрій Олійник, у порівнянні з минулим Індексом незмінним головним фактором залишається російсько-українська війна. Вона визначає глобальну політику не лише у масштабі Східної чим Центральної Європи, а й всього світу, породжує відчуття незахищеності, потребу всіх країн озброюватись і готуватись за більш гарячих подій.
З іншого боку, деякі конфлікти, які були минулого року дуже активними, перейшли в режим перемир’я. Це стосується Ефіопії та Лівії, де ситуація біль-менш стабільна вже майже три роки.
«Цього року головними проявами, що стоять на чільних моментах, є Ізраїльсько-Палестинський конфлікт в секторі Газа і події в Ємені», – вказав експерт.
Разом з Індексом війни Недержавний аналітичний центр «Українські студії стратегічних досліджень» робить Глобальний прогноз, кожного року намагаючись передбачити, що буде в світі і в Україні в плані політики, безпеки, економіки. Про це повідомив керівник організації, народний депутат України VII скликання, молодший сержант-гранатометник 5 окремої штурмової бригади Юрій Сиротюк.
«Коли ми тільки починали робити цей проєкт, попереджали, що ця війна може мати глобальні наслідки, що зараз і відбувається. Росія зі своїми партнерами намагається зробити все, аби дестабілізувати систему світової безпеки, перервати торгівельні потоки, вкотре спровокувати енергетичну кризу. Сьогодні українська армія перебуває в активній обороні, а частина суспільства – у песимістичному настрої. Хотів би зазначити, що жоден військовий аналітик не міг би передбачити, що будь-яка армія у світі у відкритому степу буде здійснювати наступ проти сильнішої армії, яка має більше особового складу, озброєння, панує у повітрі і до того ж замінувала усю територію», – пояснив Юрій Сиротюк.
На його думку, поки не буде знайдено якогось технологічного прориву, війна у 2024 році носитиме обмежений характер. Потрібно шукати асиметричні способи війни, бо як менша країна, і країна, яка цінує людей, Україна не може воювати як противник.
З власним аналізом ситуації в Ємені – іншій гарячій точці планети ознайомив керівник економічних програм Недержавного аналітичного центру “Українські студії стратегічних досліджень” Олександр Чупак.
«15 % світової торгівлі опинилися під загрозою і ми більше місяця не бачили жодної адекватної реакції від світової спільноти, – визнав експерт. – Поки що ми не знаємо, як буде продовжено або закінчено ситуацію у Червоному морі, бо адміністрація Байдена явно не хоче адекватно реагувати і бити по тих об’єктах, які перебувають під контролем хуситів, бажаючи дипломатичними засобами зам’яти цей конфлікт. Такий підхід ми бачимо і по відношенню до України. Нам не дають озброєння для того, щоб рішуче вибити москалів з нашої території».
Проблеми демаркації кордонів торкнувся у своєму виступі політичний аналітик, PhD у галузі соціальних та поведінкових наук, офіцер з комунікації в Генеральному штабі ЗСУ Андрій Рудик.
З його слів, Україна наразі має недемаркований кордон із республікою Білорусь, Російською Федерацією, свого часу були проблеми з морським кордоном Румунії.
У зв’язку з цим він не погоджується з тезою про кордони 1991 року. «У разі повернення до кордонів 1991 року ми отримаємо більше 80 % неконтрольованого кордону, який де-факто не був розподілений між радянськими республіками», – вважає Андрій Рудик.
Під час презентації проєкту «Індекс війни за 2023 рік» своїми думками з приводу регіональних конфліктів також поділилися аналітик-міжнародник, спеціаліст з питань Східної Азії та Перської затоки Анатолій Максимов, кандидат історичних наук, експерт Аналітичного центру балканських досліджень Катерина Шимкевич та соціолог, експерт з розбудови миру, експерт Аналітичного центру балканських досліджень Андрій Кришталь.
Недержавний аналітичний центр «Українські студії стратегічних досліджень» висловлює вдячність за сприяння у підготовці проєкту партнерам – Кафедрі регіонознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, Аналітичному центру балканських досліджень, Фундації Global Ukraine.