Menu

Українізація, граматика та Біблія в житті Івана Огієнка

І. І. Огієнко. [1926 р.] © ЦДАМЛМ України, ф. 1294, оп. 1, од. зб. 82, арк. 1.

Цього року відзначаємо 140 років із дня народження Івана Огієнка – церковного та політичного діяча, історика церкви. Ця непересічна людина викладала українською мовою, видавала книги, будувала бібліотеки, керувала міністерством освіти УНР та Українською автокефальною православною церквою. Але найбільше досягнення життя – переклад Біблії.

Дитинство та юнацькі роки

Відомий перекладач та церковний діяч народився на Житомирщині в 1882 році в бідній селянській родині. Іван був шостою дитиною в батьків. Коли хлопцю виповнилося два роки, помер його батько внаслідок нещасного випадку.

Майбутній історик церкви навчався у Київській військово-фельдшерській школі. У цій школі також навчалися Остап Вишня, Михайло Теліга, Микола Щорс та інші. Під час навчання з другом редагував рукописний місячник «Моя библиотека». Навчання у школі було безкоштовним, але після його закінчення кожний учень мав відпрацювати 6 років у лікарні. Так, Іван три роки працював у військовому шпиталі в Києві.

У 1903 році Іван Огієнко вступає до університету Св. Володимира (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка).  Протягом навчання молодий Огієнко захоплюється стародруком, вивчає книгознавство, архівознавством, що дозволяє йому формуватися, як історик. Під час навчання, 1905 році, він долучається до національно-визвольного руху.

Перший україномовний викладач

В 1915 році Огієнко, ставши професором кафедри російської мови та літератури університету Св. Володимира, починає читати лекції. А через рік викладає «Історію східнослов’янського наголосу». З початком Лютневої революції свої лекції мовознавець почав викладав українською мовою. Крім викладання, створював підручники для вивчення української мови для різних верств населення: школярів, держслужбовців, військових ти ін. Зокрема, міністр освіти Центральної Ради доручив Іванові скласти правопис для школярів. За 1917-1918 роки видав близько двадцяти навчальних книг тиражем до 100 000 примірників.

Громадський діяч співпрацював з Б. Грінченком, М. Грушевським, П. Холодним та іншими.

© iprosvita.com

В уряді УНР

В січні 1919 року Огієнка було призначено міністром народної освіти УНР. За час його керування, з 5 січня по 9 квітня 1919 року, в міністерстві ухвалили ряд законів про українізацію шкіл, відкриття гімназій та обов’язкове загальне навчання населення.

Також українізація поширилась на духовенство – урядовець закликав священнослужителів здійснювати всі релігійні процеси рідною мовою. Так, в Кам’янці-Подільському засновано курси української мови для духовних осіб.

Іван 22 січня організував акт злуки Західноукраїнської Народної Республіки та Української Народної Республіки.

У зв’язку із захопленням Кам’янця-Подільського більшовиками, урядовець емігрував до Польщі, а потім у Канаду.

Діяльність в еміграції та повернення на Батьківщину

У Польщі Огієнко створив видавництво «Української Автокефальної Церкви», яке випускало брошури. Також активно співпрацював з греко-католицькою церквою та друкувався в друкарні в Жовкві (Львівська область), яка належала греко-католикам.

Не дивно, що за таку активну громадську діяльність уряд Польщі призначив його міністром в уряді у справах віровизнання Української народної республіки в еміграції.

У вересні 1922 року переїздить до Винників, що на Львівщині. Там підтримував важкохворого Івана Липу (письменник) та перекладав Новий Заповіт. Того ж року у Львові друком вийшов переклад Літургії Св. Івана Золотоустого з грецької мови на українську.

Нове життя

Огієнко був одружений 30 років, нажив з нею чотирьох дітей. Але після смерті дружини в 1940 році постригся в монахи та взяв собі ім’я – Іларіон. В тому ж році був висвячений на єпископа у Польській православній церкві. Його зусиллями у 1943 році у Холмі відкрили вищу духовну школу, заснували друкарню та бібліотеку. Паралельно з активною діяльністю, писав віршовані та прозові твори.

В березні 1944 року Іларіон очолив Українську Автокефальну Православну Церкву. УАПЦ діяла в Україні у час німецької окупації.

Після війни митрополит емігрував до Канади. Там він закінчив перекладати Біблію. Рукопис нараховує близько 14 000 сторінок із примітками. Повністю переклад Біблії вийшов в світ у Лондоні 1962 року.

Митрополит Іларіон Огієнко © РІСУ – Релігійно-інформаційна служба України

Огієнко прожив 90 років, помер у Канаді. Загалом, за своє життя церковний діяч створив понад 1000 праць. А найбільшим його досягненням – був переклад Біблії.

Перед смертю склав заповіт. В ньому йдеться про те, що всі його надбання мають бути передані Батьківщині за таких умов: коли Україна буде вільною і коли буде вільною її церква. На жаль, його спадщина досі не в Україні.