«Попри величезні зміни і здобутки, які вдалося зробити з часу Революції гідності, ці двері нам відкрили Збройні сили України і українське суспільство, яке показало свій спротив. Ці двері нам відкрила велика війна. Вона змінила налаштування з точки зору європейських країн, їх усвідомлення того, що цей простір свободи, демократії, європейськості поширити на ті суспільства, які цього хочуть» – таку думку підчас панельного обговорення “Початок перемовин про вступ України до ЄС: нові можливості та виклики” висловила Голова комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона привітала учасників заходу – регіональних журналістів та представників комунікаційних команд органів регіональної влади з тим, що Україна почала перемовини про членство.
«Це нам реально дає перспективу. Це та перспектива, яку Україні не було надано в Угоді про асоціацію», – додала народна депутатка.
З її слів, запропонована переговорна рамка дуже подібна на ту, яку запропонували Албанії. Це не будуть перемовини за кожною з 34 глав, а так звані кластери, тобто групи, напрямки глав, за якими країна вестиме перемовини. Вони будуть відкриватися і закриватися. І це добре.
При цьому Іванна Климпуш-Цинцадзе відмітила, що швидкість нашого руху буде визначатися якістю нашої підготовки.
«І тут мені видається дуже важливим, щоби ми зараз не гналися за швидкістю і за черговими картинками. Потрібен інклюзивний діалог, і має бути створена якась неймовірна кількість платформ і майданчиків, де цей діалог має працювати. Якщо буде видаватися, що суспільство все влаштовує, будемо втрачати залишки можливостей, а нам цього не можна допустити, бо в нас є і буде неймовірна кількість складних болючих рішень, які в найближчій перспективі можуть створити складність для суттєвої кількості громадян України. Але в середньотерміновій і в довготерміновій перспективі для тих самих громадян це буде плюсом», – пояснила голова парламентського комітету.
Оцінюючи стан суспільного діалогу, вона зупинилась на ролі політичних партій, громадських організацій, бізнес-асоціацій і велику увагу приділила засобам масової комунікації.
«Без четвертої влади нічого не буває. Без медіа ми не зможемо ефективно пройти цей шлях, – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе. – Якщо йдеться про тиск на медіа, коли під виглядом воєнної цензури все перетворюється на політичну цензуру, і ви не будете бачити думки інших людей, які, можливо, інакше мислять, як дійти до тієї ж стратегічної цілі іншими тактичними засобами, то це означає, що ми швидко зупинимося на цьому шляху».
У панельному обговоренні також взяв участь редактор і співзасновник “Європейської правди” Сергій Сидоренко. Його запитали, чи варто очікувати зниження євроінтеграційних настроїв в українському суспільстві?
«Я би не бачив в цьому мегапроблеми, тому що все одно позитивні зрушення будуть, вони співпадуть з відбудовою України, буде мультиплікаційний ефект. Більшу проблему бачу в занижених очікуваннях від складності. Коли на початку будуються очікування, що ми ж такі хороші, опираємося російському агресору, захищаємо всю Європу і нас мають взяти завтра, то з такими очікуваннями буде розчарування в тому, що не беруть. Такі завищені очікування щодо швидкості або занижені щодо часу в подальшому можуть призвести до євроскептицизму і падіння популярності ідеї. Але всі нові держави стикалися з проблемою завищених очікувань від самого Євросоюзу», – відповів журналіст.
Захід відбувся у рамках проєкту “Зміцнення інформаційної стійкості в Україні” у партнерстві з International Practitioners` Partnership Network (Естонія) за підтримки Європейського Союзу.
