Menu

Андрій Коболєв: Нафтогаз пройшов шлях від корупційної діри до головного донору бюджету

Реформа корпоративного управління державними підприємствами. УКМЦ 28.07.2021

Екс-голова правління НАК Нафтогаз Андрій Коболєв вважає цю компанію прикладом успішного впровадження реформи управління держкомпаній. Про це він розповів під час дискусії “Реформа корпоративного управління державними підприємствами” в Українському кризовому медіа-центрі.

“Команда Нафтогазу стояла у самих початків реформи корпоративного управління держкомпаній, яка відбувалась після Революції гідності в Україні. І ця реформа була покликана, в першу чергу, сягнути дуже важливого інструменту і дуже важливо ефекту — обмежити вплив держави на державні компанії. Оскільки такий вплив в минулому, як ми всі добре знаємо, використовувався виключно в корупційних цілях”, — розповів екс-голова правління НАК Нафтогаз.

На його думку, Нафтогаз для цього є найкращим прикладом:

“Коли хтось критикує якісь неефективні елементи корпоративної реформи зараз, він повинен згадати, із чого ми починали. А починали ми з того, що держава вкачала у Нафтогаз суму близьку до 10 мільярдів доларів, щоб вирішити проблеми попередніх років.
Коли говоримо про певні неефективності корпоративного управління, а вони існують у всьому світі зараз, треба чітко розуміти, що, і з чим ми порівнюємо. Ми порівнюємо ситуацію, коли, наприклад, якийсь міністр незадоволений фінансовим планом Нафтогазу, який чітко всі бачать, бачать всі витрати, і можуть дискутувати з приводу доцільності тих чи інших елементів?.. Чи коли Нафтогаз просто купував ті ж самі сумнозвісні вишки за 600 мільйонів доларів і ніхто нічого з цим не міг зробити.?..
Треба розуміти, що корпоративна реформа цю проблему вирішила, і Нафтогаз якраз є прикладом тієї компанії, яка пройшла дуже довгий шлях від корупційної діри до головного донору бюджету”.

Андрій Коболєв вважає, що держава зараз має надлишкові інструменти впливу на державні компанії. Таким надлишковим інструментом в першу чергу є інфтрумент державного аудиту. Тому що корпоративна реформа була побудована на принципі заміщення неефективних інструментів державного контролю на ефективні корпоративні інструменти.

“Держава досі контролює призначення першої особи компанії, що і було використано під час звільнення мене, як керівника Нафтогазу.
Держава досі контролює фінансові плани та стратегічні плани”, — зазначив екс-голова правління НАК Нафтогаз.

Андрій Коболєв впевнений, що в будь-якій країні світу міністри урядів наврядчи мають час, мають достатньо знань та бажання щоб пірнати в такий глибокий документ, як фінансовий план компанії або стратегічний план компанії. І для цього насправді в українському законодавстві існує цивілізований та ефективний інструмент впливу держави на будь-які державні компанії. Цей інструмент називається політика власності. Якщо вона якісно прописана, вона може відповісти на всі питання, у першу чергу на головне питання — а для чого держава тримає саме цю компанію в державній власності. Тому що, наприклад, з точки зору отримання податків, не потрібно тримати компанію в держвласності. У цьому документі держава може поставити завдання, як наглядовій раді так і менеджменту. І саме реалізація тих політик, які передбачено в політиці власності, і ефективність роботи компанії в цьому напрямку може і повинна використовуватися акціонером, як інструмент оцінки того, наскільки ефективно працює компанія, наскільки ефективно наглядова рада виконує функції по нагляду за цією компанією.

Екс-голова правління НАК Нафтогаз вважає що законопроект №5593, який вже пройшов перше читання, є дуже важливим. Він поставить крапки в трьох основних питаннях: перше — хто призначає і звільняє керівника; друге — хто затверджує стратегічний план компанії; третє — хто затверджує фінансовий план компанії. 

“Я глибоко переконаний, що єдиним правильним варіантом є передача цих функцій на наглядову раду. Для держави, в свою чергу, інструмент політики власності повинен бути залишеним”, — резюмував Андрій Коболєв.

Читайте також: Новий поштовх для реформи корпоративного управління державними підприємствами