У 2021 році український уряд оголосив про так званий перезапуск реформи корпоративного управління. Законопроект №5593, який покликаний вдосконалити систему корпоративного управління держпідприємствами, вже пройшов перше читання. Але, звісно, навіть у цих вдосконаленнях є свої “підводні камені”. Саме на цих проблемних точках наголосив представник держави у наглядовій раді публічного акціонерного товариства “Магістральні газопроводи України”, екс Міністр фінансів і Віце-прем’єр-міністр України Віктор Пинзеник під час дискусії “Реформа корпоративного управління державними підприємствами” в Українському кризовому медіа-центрі.
Читайте також: Новий поштовх для реформи корпоративного управління державними підприємствами
“Ми добре розуміємо, що уповноважений орган управління не здатний здійснювати оперативний аналіз та контроль за діяльністю належних їм підприємств. Інститут наглядових рад і покликаний забезпечити такий супровід і оперативний нагляд. І очевидно, що уповноважені органи держави не повинні втручатись у функціональні повноваження наглядових рад. Вони мають бути позбавлені зовнішнього тиску. Я підтримую будь-які кроки в цьому напрямку, для того щоб наглядові ради стали дійсно незалежним професійним інститутом який приймає відповідає за цю ситуацію”, — наголосив Віктор Пинзеник.
Але, за його словами, є два питання які дуже тривожать, і які потребують вирішення:
- Чи є в цій конструкції місце держави, і яким має бути це місце держави?
- Чи є захисники інтересів держави підзвітними підконтрольними народу, чи є в держави інструменти такого контролю?
“Держава залишається власником компанії, і, як будь-якого власника компанії, її не може не хвилювати питання доходності, або прибутку. Якщо ми подивимося деякі спроби, які зараз намагаються реалізувати, то державу усувають від того, що є метою діяльності будь-якого підприємства. Вона не затверджує фінансовий план, він затверджується наглядовою радою. Це, до речі, суперечить Конституції, яка передбачає рівність форм власності. Зараз є спроби реалізувати деякі ризики, які взагалі можуть позбавити державу дивідендів. Ну наприклад, без погодження з власником можна погоджувати амортизаційну політику — прискорена амортизація. І хай вас не дивує явище коли, наприклад, ви стикнетесь з нормою амортизації 100% у рік. А додайте таку привабливу норму, як можливість переоцінки основних засобів, то ви побачите, як зникають дивіденди, їх просто не буде”, — наголосив екс Міністр фінансів і Віце-прем’єр-міністр України.
Віктор Пинзеник також наголосив на ще одному дуже важливому аспекті, на його думку — відповідальність та підзвітність наглядових рад:
“На жаль такої відповідальності сьогодні немає. Що передбачає закон? Наглядова Рада звітує про склад наглядової ради, про компетенцію членів наглядової ради, про склад комітетів, про питання які обговорювались. А де результативність роботи? Хто її встановлює? Стратегічний план затверджує сама наглядова рада, інвестиційний план затверджує наглядова рада, фінансовий план затверджує наглядова рада. Вона в будь-який час може змінити ці показники, вона сама встановлює показники результативності діяльності і встановлює результати свої роботи. Де держава, де власник? А власника тут немає. Чи є якась можливість впливу держави на ці процеси? На жаль — немає. Чому? Тому що держава не затверджує майже нічого, вона не може змінити членів наглядової ради. У приватних компаніях можна змінити члена наглядової ради, а по суті, той проект який пробують зараз провести, не допускає можливості зняти члена наглядової ради”.
Представник держави у наглядовій раді публічного акціонерного товариства “Магістральні газопроводи України” вважає, що, по суті, якщо виходити з того що він побачив у законі, то мова йде про передачу в довірче управління державних компаній. Без будь-якої можливості впливу держави на процеси протягом трьох років.
“Бо навіть якщо там передбачена можливість звільнення, але це звільнення на підставі звіту наглядової ради. І звільнити можна тільки всіх членів наглядової ради по цій нормі. Ну мені важко уявити, щоб раптом така одностайність була у членів наглядової ради — урізати гілку на якій вони сидять. Тому, на мій погляд, поряд з тим, що треба забрати будь-яку можливість впливу, нам треба вирішити питання відновлення прав держави, як власника, не як управління. І друге — відповідальність, підзвітність наглядових рад”, — наголосив Віктор Пинзеник.
Читайте також: Андрій Коболєв: Нафтогаз пройшов шлях від корупційної діри до головного донору бюджету