23 серпня в Європейський день пам’яті жертв сталінізму і нацизму в Українському кризовому медіа-центрі відбулась публічна лекція «Політичні репресії комуністичного режиму в радянській Україні: наслідки для сучасної України».
Як зазначив Євген Костюк, кандидат історичних наук, головний спеціаліст відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті, свого часу саме 23 серпня було підписано сумнозвісний пакт Молотова – Ріббентропа, коли два тоталітарних режими – націонал-соціалістичний і комуністичний – поділили сфери впливу в Європі, порізали як пиріг країни вільного світу, вирішивши хто які країни буде загарбує.
«Це був пролог Другої світової війни. Потім радянська і сучасна російська пропаганда фальшувала або замовчувала ці незручні для себе факти, намагаючись стерти їх з історичної пам’яті. Згодом увесь цивілізований світ засудив нацистський режим, проте комуністичний режим так і не отримав свого Нюрнбергу, і це непокарання злочинів певною мірою призвело до злочинів сучасного російського імперіалізму», – підкреслив історик.
Роман Подкур, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, голова Національної комісії з реабілітації, більш детально зупинився на політичних репресіях у структурі радянського державного терору.
Страх – один з найбільш впливових факторів на розвиток особистості, тому радянський і всі інші тоталітарні режими використовували його для керування суспільством.
«Російські більшовики за декілька війн за участі Білої армії фактично зуміли знищити і окупувати терени Української народної республіки. Це відбулось у 1920 році. З цього часу і до 1991 року влада намагалася постійно переслідувати тих громадян, які починали боротися проти російського більшовизму», – зазначив він.
Одним з інструментів окупації і придушення спротиву були органи державної безпеки – російські спецслужби, створені у грудні 1917 року. Крім репресій по відношенню до представників дисидентського руху, Роман Подкур розповів про такі форми державного терору як депортації, каральну психіатрію і так звані виправні табори.
«Ми повинні зробити все, щоб у власній країни провести юридичний акт про засудження комуністичного режиму. Для цього потрібна політична воля. Історики вже мають у своєму розпорядженні величезну кількість історичного матеріалу і опрацьованих висновків про злочини цього режиму», – наголосив голова Національної комісії з реабілітації.