30 листопада у прес-центрі УКМЦ відбулася панельна дискусія на тему “Призначення Президентом двох суддів Конституційного Суду за відсутності відповідних вакансій у КСУ”. Профільні експерти у галузі конституційного права та громадські лідери застерегли керівництво держави від позазаконних спроб призначення нових суддів КСУ до моменту появи вакансій для них.
Юлія Кириченко, співголова Ради Коаліції РПР, членкиня правління Центру політико-правових реформ, заявила, що причиною для тривог стали укази президента від 26 листопада про призначення двох нових суддів КСУ за своєю квотою. Вона наголосила, що, на погляд експертів, наразі від президента немає вакансій у КСУ, тому будь-які призначення є незаконними та підкладають бомбу сповільненої дії під легітимність Конституційного суду.
Кириченко нагадала, що початок історії був закладений рік тому сумнозвісним рішення КСУ про скасування електронного декларування. Вихід з кризи на Банковій обрали сумнівний: хоча у президента немає повноважень відстороняти чинних суддів КСУ, 27 березня було опубліковано указ “Про вирішення деяких питань національної безпеки”. В його тілі опинилися два пункти, якими скасовується призначення Олександра Тупицького та Олександра Касмініна.
Влітку Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду визнав рішення президента незаконним. Офіс Президента подав на це аплеяцію до Великої палати Верховного суду. Її рішення ще очікується – але, на думку Кириченко, воно є очевидним.
Експертка також розповіла, що на Банковій заспокоювали: конкурс на посади в КСУ проводиться наперед – щоб були кандидатури на момент появи вакансій. А вони мають виникнути у травні та вересні наступного року.
“Але укази про призначення з’явилися вже 26 листопада. Якщо будуть сумніви у легітимності суддів КСУ – це покладе тінь і на їхні рішення”, – резюмувала Кириченко.
Михайло Жернаков, голова правління Фундації DEJURE, наголосив на життєвій важливості для України мати працездатний та легітимний Конституційний суд.
“Уявімо, якщо завтра загострення на фронті і владу змушують прийняти антиконституційне рішення. Єдиний орган, що може завадити і переглянути його – це КСУ. Може не відразу, а за тиждень чи місяць”, – змоделював ситуацію Жернаков.
Експерт звернув увагу, що з квоти у 6 суддів президент призначив 8. “Яка легітимність у КСУ в такому випадку? Це нехтування конституцією чи свідоме нівелювання інституцій перед іноземними партнерами?”, – риторично запитав Жернаков, поклавши відповідальність за такі сумнівні ініціативи на заступника керівника ОП Олега Татарова. – “Єдиний сценарій зараз – не приводити цих суддів до присяги. Це завдання в.о. голови КСУ Сергія Головатого”.
Юлія Кириченко додала, що наразі в КСУ є дві вакансії – одна за квотою Верховної Ради, інша – з’їзду суддів. ”Ми не розуміємо, чому ці інституції так довго тягнуть”, – наголосила вона.
Галина Чижик, експертка Центру протидії корупції, згадала, що рівно рік тому вона з колегами презентувала рішення виходу з конституційної кризи.
“Рішення полягало у прозорих та відкритих конкурсах на посади суддів. Це єдиний спосіб забезпечити їх незалежність. Про це говорили не лише ми – в грудні 2020 року Венеціанська комісія ухвалила такі рекомендації. Найголовніше – рекомендували запровадити відкриті конкурси та незалежну комісію, що перевірятиме суддів на доброчесність”, – нагадала Гліжинська.
Ігор Коліушко, координатор напряму інституційної організації публічної влади, Центр політико-правових реформ, вказав, що в Банкової на Конституційний суд великі плани, через які вона й поспішає з оновленням складу суддів на свою користь. По-перше, вже постає перспектива перенесення парламентських виборів на 2024 рік, хоча за чинним прочитанням Конституції вони мають відбутися в жовтні 2023 року. Велика палата Верховного суду тягне з оголошенням остаточного рішення, тому, на думку Коліушка, в ОП спробували “проскочити”.
Вже ввечері 30 листопада стало відомо, що в.о. голови КСУ Сергій Головатий відмовився приводити до присяги новопризначених президентом суддів – про бажаність чого і заявляли на брифінгу в УКМЦ спікери.
