У Пресцентрі УКМЦ відбулася презентація дослідження «Участь працівників у корпоративному управлінні на прикладі наглядової ради АТ “Укрзалізниця”». Його автори та експертки обговорили, чому в державній компанії стратегічні рішення ухвалюють без участі трудового колективу, як це суперечить європейським стандартам і чому включення працівників до наглядової ради могло б зменшити конфлікти, посилити прозорість і відновити довіру до корпоративного управління.
Дискусія охопила історію формування наглядової ради «Укрзалізниці», прогалини українського законодавства, міжнародні стандарти участі працівників, а також конкретні пропозиції щодо змін.
Корпоративне управління як питання довіри
Відкриваючи презентацію, проєктний координатор Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Віталій Дудін наголосив, що тема участі працівників у корпоративному управлінні — це не вузьке трудове питання, а складова довіри до державних компаній.
Він зауважив, що «Укрзалізниця» є стратегічним активом держави, який відіграв ключову роль під час повномасштабної війни — від евакуації мільйонів людей до забезпечення оборонної логістики. Водночас, за його словами, корпоративна реформа в Україні залишила «білу пляму» — відсутність працівників у наглядових радах.
«Закритість породжує ризик зловживань. Закритість у розпорядженні великими ресурсами може підірвати довіру до рішень компанії. Саме тому потрібне залучення ширшого кола стейкхолдерів, зокрема працівників, до наглядових рад», — сказав Віталій Дудін.
Він підкреслив, що європейська практика передбачає представництво працівників у наглядових органах і що залізничники, з огляду на їхній внесок у стабільність держави, мають бути почутими на рівні стратегічного управління.
Євроінтеграція і «виконую або пояснюю»
Голова правозахисної громадської організації «Основи Свідомості» Ірина Анцифрова зосередилася на нормативному вимірі корпоративного управління та його зв’язку з євроінтеграційними зобов’язаннями України.
Вона пояснила, що корпоративне управління — це система правил, яка визначає цілі компанії, способи їх досягнення та механізми контролю. Один із її ключових принципів — «виконую або пояснюю» — передбачає прозорість і відповідальність перед усіма зацікавленими сторонами.
«Корпоративне управління — це про довіру, прозорість і належне врядування. Саме завдяки цьому компанії отримують доступ до інвестицій і доводять свою доброчесність», — зазначила Анцифрова.
Вона нагадала, що ще принципи ОЕСР 2014 року прямо рекомендують участь працівників у роботі наглядових рад, а український Кодекс корпоративного управління 2020 року закріпив норму про різноманітність складу таких органів. Проте, за її словами, «Укрзалізниця» ці положення фактично проігнорувала.
«Зміни до статуту “Укрзалізниці” у 2025 році не лише не розширили участь працівників, а навпаки — звузили її. Тепер представники трудового колективу можуть бути присутні лише з питань трудових прав, а не стратегічного управління», — наголосила вона.
Як формувалася наглядова рада «Укрзалізниці»
Голова Молодіжної ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України (2022–2025) Катерина Ізмайлова детально відтворила еволюцію наглядової ради «Укрзалізниці» з моменту корпоратизації.
Вона пояснила, що у 2015 році, коли підприємство отримало статус публічного акціонерного товариства, перша наглядова рада складалася виключно з представників міністерств і органів влади.
«Наглядова рада 2015 року була радше продовженням державного управління, ніж незалежним стратегічним органом», — сказала Ізмайлова.
Лише після ухвалення закону про незалежних членів у 2018 році до складу ради почали входити міжнародні експерти. Втім, за її словами, навіть цей крок не вирішив ключової проблеми — відсутності галузевого та соціального балансу.
«Ефективність наглядової ради — це не лише незалежність, а й поєднання різного досвіду, розуміння національного контексту та участі працівників», — підкреслила вона.
Міжнародні стандарти: працівники як норма, а не виняток
Провідна наукова співробітниця Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, національна експертка Ради Європи Яна Сімутіна окреслила міжнародні та європейські стандарти участі працівників у корпоративному управлінні.
Вона нагадала, що принципи корпоративного управління G20/ОЕСР прямо визнають право працівників на участь у наглядових органах, а керівні принципи для підприємств державної форми власності зобов’язують державу як власника забезпечувати прозорість і підзвітність.
«Якщо механізми участі працівників передбачені законом, вони мають бути реальними, а не декларативними», — зазначила Сімутіна.
Окремо вона зупинилася на практиці країн ЄС. За її словами, у більшості сусідніх з Україною держав участь працівників у наглядових радах залізничних компаній є гарантованою.
«В Австрії працівники становлять 4 з 12 членів наглядової ради, у Німеччині — 10 з 20. У Словаччині та Угорщині — близько третини. Відсутність працівників у наглядових радах — це швидше аномалія, ніж норма для Європи», — сказала експертка.
Що робити далі
Підсумовуючи дискусію, Віталій Дудін наголосив, що включення працівників до наглядових рад — це не радикальна ідея, а логічне продовження демократичних принципів у сфері виробництва.
«Якщо працівники несуть відповідальність за долю країни, вони заслуговують на право впливати на стратегічні рішення. Інакше ми відтворюємо замкнену модель, яка породжує недовіру та конфлікти», — підсумував він.
Учасники дискусії зійшлися на думці, що першим кроком має стати законодавче закріплення права працівників делегувати своїх представників до наглядових рад, а також прозорі процедури їх обрання. Без цього корпоративне управління в державних компаніях залишатиметься формальним.
