Під час публічної дискусії у Пресцентрі УКМЦ експерти, народні депутати та аналітики обговорили проблему акумулювання фінансових ресурсів всередині країни для посилення обороноздатності. Попри наявність значних фінансових резервів, держава неефективно їх використовує через корупцію, політичну бездіяльність та нездатність ухвалювати критично важливі рішення. Зокрема, спікери наголосили на затягуванні підписання законів, проблемах із митницею та нецільовому використанні бюджетних коштів.
Втрачені мільярди: чому ресурси залишаються поза бюджетом?
Народний депутат України Ярослав Железняк підкреслив, що значні кошти, які могли б піти на оборону, втрачаються через нереформовану митницю, тіньові схеми у тютюновій та алкогольній галузях, а також неефективне управління державним майном.
“За цей рік Україна втратила понад 1,5 млрд грн лише через непідписаний президентом закон про підвищення акцизів на тютюнові вироби. Щодня бюджет недоотримує 25 млн грн через це зволікання. Якщо говорити загалом, то ми бачимо десятки мільярдів гривень, які можна акумулювати завдяки ліквідації контрабандних схем на митниці та посиленню контролю за державними підприємствами”, — зазначив Железняк.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного відділу мережі “АНТС”, наголосив, що через неефективну податкову політику основний фінансовий тягар лягає на малий і середній бізнес, тоді як великі корпорації та монополії продовжують використовувати податкові лазівки.
“Замість боротьби з нелегальним ринком тютюну та алкоголю уряд шукає додаткові кошти, підвищуючи податки для малого бізнесу та громадян. Це створює ще більший відтік капіталу в тінь і посилює економічний тиск на людей, які чесно сплачують податки”, — зазначив Несходовський.
Корупція та оборонна сфера: чому гроші не доходять до армії?
Станіслав Броневицький, екс-прокурор САП, окреслив проблему корупції в оборонному секторі, наголошуючи, що антикорупційна інфраструктура регулярно стикається зі зловживаннями у сфері державних закупівель та оборонного виробництва.
“В Україні є всі інструменти для боротьби з корупцією, проте політична воля у влади відсутня. Ми маємо випадки, коли державні оборонні підприємства не отримують необхідного фінансування, бо кошти розчиняються у сумнівних схемах. Внаслідок цього виробники зброї та безпілотників залишаються недофінансованими, а війська не отримують необхідної техніки вчасно”, — заявив Броневицький.
Голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський наголосив, що проблема корупції стосується не лише оборонної сфери, а й загальної макроекономічної стабільності.
“Україна не може дозволити собі фінансові втрати у розпал війни. Нам потрібна прозора система фінансування, контроль за державними витратами та відповідальність за корупційні злочини на всіх рівнях. Якщо держава не зможе налагодити ефективне використання своїх ресурсів, ми залишимося повністю залежними від зовнішніх кредитів та грантів”, — підкреслив Бураковський.
Політична відповідальність за фінансовий хаос
Модератор дискусії Ганна Гопко нагадала, що в Україні є достатньо інструментів для боротьби з корупцією та фінансовими зловживаннями, однак вони не працюють через політичний саботаж.
“Ми часто чуємо, що на реформи не вистачає часу, бо триває війна. Але насправді немає політичної волі. Чим більше зволікань у питаннях фінансів, тим більше втрат на фронті. Відповідальність за кожну гривню, яка не дійшла до армії, має бути персоналізована”, — заявила Гопко.
Обговорення підтвердило, що проблема фінансових втрат у країні не пов’язана з відсутністю ресурсів, а виключно з їхнім неефективним використанням. Спікери наголосили, що Україні необхідні негайні реформи у податковій, митній та бюджетній сферах, а також реальна політична відповідальність за фінансові зловживання. Без цього внутрішні резерви країни залишатимуться недоторканими, а військові та економічні виклики лише загострюватимуться.