10 лютого 2026 року Роскомнадзор (РКН) оголосив про початок часткового обмеження роботи месенджера Telegram на території РФ.
Насправді ця новина ознаменувала лише один з етапів потенційної заборони соціальної платформи в Росії. Починаючи з серпня 2025 року, РКН поступово вводить обмеження щодо роботи Telegram: спочатку було заблоковано функцію дзвінків, згодом почалося уповільнення завантаження медіафайлів. Станом на середину березня 2026 року застосунок почав працювати нестабільно, а російські пропагандисти повідомляють про повне блокування з 1 квітня 2026 року. Показово, що ввечері 14 березня з’явилися повідомлення про розпорядження з боку командування окупаційних військ щодо заборони використання Telegram російськими військовими.
Варто зазначити, що подібна політика не є унікальною у випадку Telegram і вписується в ширший контекст контролю над цифровим простором. До прикладу, аналогічна ситуація спостерігається з YouTube, робота якого в Росії також системно ускладнюється. Офіційно це пояснюється технічними проблемами або політикою самої платформи, однак на практиці обмеження мають вибірковий характер і стосуються передусім незалежного або критичного контенту.
Натомість уряд пропонує аналог – месенджер «Макс», платформу, розроблену корпорацією VK («Вконтакте»). Про новий цифровий нашийник для росіян Група аналізу гібридних загроз розповідала в статті «МАКСимальний контроль: Кремль запускає кишеньковий месенджер».
Підконтрольні Кремлю російські джерела наводять декілька причин для обмеження Telegram. По-перше, Telegram звинувачують у невиконанні вимог російського законодавства, зокрема щодо модерації контенту. У цьому контексті згадуються Telegram-боти, які можуть збирати персональні дані користувачів у вигляді досьє. По-друге, активно просувається теза про можливий доступ західних спецслужб до даних користувачів. За цією версією, витік інформації став можливим через нібито компрометацію механізмів шифрування.
Друга причина стала поживним ґрунтом для російських пропагандистів, щоб виправдати обмеження соцмережі. Як аргументи використовуються невдалі для ЗС РФ епізоди війни. До прикладу, у російському інформаційному просторі поширюється теза, що смерть заступника командувача ВМФ РФ Михайла Гудкова у липні 2025 року пов’язана саме з витоком інформації з Telegram. Буцімто західна розвідка завдяки месенджеру отримала інформацію про місцезнаходження офіцерів і передала ці дані українським військовим, після чого було завдано ракетного удару по командному пункту РФ.
Таким чином формується причинно-наслідковий зв’язок: використання Telegram – витік інформації – удари по російських військах. Подібна логіка дозволяє виправдовувати необхідність обмежень і водночас формувати відчуття загрози серед аудиторії.
Також окремі прокремлівські спікери стверджують, що Telegram може перетворитися на інструмент дестабілізації ситуації всередині країни – аж до організації внутрішніх протестів. У такому контексті блокування або обмеження його роботи подається як питання національної безпеки.
Новини про обмеження Telegram викликали значний резонанс у російському інформаційному просторі. Реакція була неоднорідною і продемонструвала глибокий розкол між різними групами. Умовно аудиторію можна поділити на дві частини: тих, хто підтримує рішення влади, і тих, хто виступає проти.
До прикладу, речник президента РФ Пєсков заявив, що складно уявити, ніби весь зв’язок на фронті тримається на Telegram. Відповідно, його блокування значною мірою не вплине на ефективність ЗС РФ. У відповідь низка російських воєнкорів, зокрема тих, хто бере безпосередню участь у бойових діях, опублікували на власних сторінках дописи, в яких спростовується офіційна позиція Кремля. Після сплеску невдоволення серед російських військових міністр цифрового розвитку, зв’язку та масових комунікацій Російської Федерації Максут Шадаєв заявив, що сповільнення роботи Telegram поки що відбуватиметься на всій території РФ, окрім зон бойових дій (утім, нещодавні повідомлення про заборону в російських військах спростовують цю заяву посадовця).
Отже, обмеження Telegram у РФ у лютому–березні 2026 року – черговий крок Кремля в поступі до встановлення контролю над цифровим середовищем. Використовуючи аргументи безпеки, боротьби з дезінформацією та захисту персональних даних, російська влада формує підґрунтя для посилення цензури та тотального цифрового контролю над власним населенням.
У цій ситуації важливо не забувати, що Telegram залишається критично важливим для зовнішнього периметру російської пропаганди. Попри наступ на позиції соціальної платформи всередині Росії, Telegram надалі відіграє ключову роль у російській інформаційній та військовій інфраструктурі. По-перше, месенджер став одним із головних каналів проведення дезінформаційних операцій: через Telegram-канали російська влада та пропагандисти намагаються впливати на порядок денний і суспільну думку. По-друге, платформа активно використовується воєнкорами та військовими для збору коштів, координації дій та поширення оперативної інформації з фронту. По-третє, Telegram фактично став одним із основних засобів комунікації безпосередньо в зоні бойових дій. Також через месенджер відбувається вербування громадян України для здійснення диверсій та замовних убивств на замовлення російських спецслужб.
Отож, попри перешкоди в роботі Telegram у Росії, цей месенджер і надалі використовуватиметься російською пропагандистською машиною та спецслужбами як інструмент підриву опірності українського суспільства та держави.