В Українському кризовому медіа-центрі Кримськотатарським Ресурсним Центром та експертами Стратегічного Форуму «Майбутнє Криму» представлені проекти внутрішніх політик для Експертної мережі Кримської платформи.
На ІІІ Стратегічному Форумі «Майбутнє Криму» за участю науковців та експертів, який проводився Кримськотатарським Ресурсним Центром за підтримки Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні, ці пропозиції пройшли первинну апробацію та доопрацювання.
«Про Кримську платформу багато хто чув і дійсно проводились саміти на самому найвищому рівні, саміти на рівні депутатів, а також форуми на рівні експертів. Коли ми говоримо про Кримську платформу, ми дійсно маємо зрозуміти, що це не тільки про деокупацію. Кримська платформа і про те, як ми будемо реінтегрувати Крим після деокупації. Процес реінтеграції буде дуже довгим, і тому ми з самого початку говорили, що потрібно інституціоналізувати Кримську платформу для того щоб робота була постійна, системна і ефективна», – зазначив Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, Голова управління зовнішніх зв’язків та правозахисної діяльності Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.
Коли була створена експертна мережа Кримської платформи, виникли сім робочих груп. Кожна з них напрацювала бріфи. При цьому, переконаний Ескендер Барієв, дуже важливо, щоб були врегульовані як взаємодії всередині експертної мережі, так і її комунікації з органами державної влади, міжнародними інституціями, адже експертна мережа Кримської платформи за межами України має вбирати в себе багатьох експертів, які досліджують Крим і Україну загалом.
«Ми зараз вже напрацювали проект регламенту. Він спирається на внутрішні політики. Це Політика залучення експертів, Політика недискримінації та рівності, Політика рецензування експертної роботи, Політика щодо оцінки результативності експертної роботи, Політика щодо формування та планування вартості експертної роботи», – повідомив Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру.
Адвокат, експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру професор Борис Бабін наголосив на необхідності стратегії Експертної мережі Кримської платформи
«Потрібно не просто думати, хто поїде на який захід у 2025 чи 2026 році, а які наукові твори чи експертні твори, чи рекомендації, чи пропозиції до документів будуть розроблені в цьому або в наступному році», – зауважив він.
«Кожен експерт повинен визнавати незаконність спроби тимчасової анексії окупованих українських територій. Це такий принциповий момент, який повинен стрижнем проходити через усю діяльність Експертної мережі Кримської платформи», – заявив інший учасник брифінгу, адвокат, представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимир Ляшенко.
На думку адвоката, професора кафедри політичної психології та міжнародних відносин Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Костянтина Захаренка, питання того, щоб оцінювалася сама робота, а не експерт, який її робить, стоїть одним із перших: академічні заслуги цього експерта, посади, академічні й вчені знання не впливають, оцінюється в першу чергу сама робота – це і є найважливіше.
Юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких акцентувала увагу на важливість залучення експертів до Експертної мережі Кримської платформи з різних галузей та різних країн, щоб була академічна мобільність, обмін в цьому контексті.
Надалі проекти внутрішніх політик проходитимуть обговорення в Експертній Мережі Кримської Платформи для їхньої подальшої імплементації.
