В Українському кризовому медіа-центрі вінницький історик, голова ГО “Музей відкрито на Ремонт” Леонід Марущак розказав про досвід роботи в Експертній комісії Міністерства культури та інформаційної політики України з питань обліку об’єктів культурної спадщини.
За законом пам’яткою культурної спадщини України визначна споруда, археологічний об’єкт або витвір мистецтва, що є частиною культурного надбання країни, людства загалом (пам’ятка історії, літератури, мистецтва, мови, права тощо) і охороняється законом.
Сьогодні на державному обліку перебуває 152 тисяч таких об’єктів, з яких 56 тисяч – пам’ятки історії, 7 тисяч – пам’ятки монументального мистецтва, близько 15 тисяч – пам’ятки містобудування та архітектури.
На будівлях, які належать до культурної спадщини, можна побачити вивіску, яка попереджає про те, що цей об’єкт є пам’яткою архітектури, має відповідний охоронний номер, охороняється державою, а його пошкодження карається законом.
«Ці таблички були маяками для тих, хто мав би наміри щось збудувати на цьому місці. Бачиш таку табличку – не підходь, йди шукай собі інше місце для забудови. І ці місця охорони хтось визначав, – зазначив Леонід Марущак. – Саме в такі моменти створюється феномен, яким я називаю механізм охорони культурної спадщини. В тоталітарній країні він працював як запобіжник. Но десь в якісь момент ми втратили розуміння у необхідності цього, бо наставали катаклізми і це забувалось. Багато об’єктів змітала Друга світова війна, і ніякі таблички не могли допомогти. Сьогодні те саме можемо спостерігати на фоні бойових дій».
Історик засмучений тим, що у сфері охорони культурної спадщини дуже важко ініціювати щось, коли вже пів року в Україні немає міністра культури.
«Я не кажу, що міністерство є панацеєю від усіх проблем, але це профільна інституція. Ще більш катастрофічним є те, що в нас немає профільного заступника міністра, який мав би працювати як запобіжник. Ти не знаєш, до кого йти, з ким вести діалог. Роботи дуже багато. В країні триває війна. Ми маємо декілька фронтів. Є агресор – ціла країна. Є внутрішній ворог. Є катастрофа байдужості, ознаки використання України як полігону іншими країнами, щоб дивитись, як діяти не лише у воєнній ситуації. Ці процеси потребують чіткої артикуляції, але найголовніше – сталого, чіткого, зрозумілого процесу», – відмітив експерт.
В нього є питання до порядку обліку, до положення, бо в його кінці написано, що всі результати засідання комісії публікуються на сайті міністерства культури.
«Їх не знаходиш. На мою думку, це має бути якісь протокол. Немає. На останній лист, який відправив на міністерство, з необхідністю запросити представників засобів масової інформації та правоохоронних відомств, надійшла формулярна відповідь: «Вибачте, таке , певно, неможливо, бо немає запиту». Від кого повинен бути запит – незрозуміло», – розповів Леонід Марущак.
Сьогодні, коли його каденція у складі Експертної комісії Міністерства культури та інформаційної політики України з питань обліку об’єктів культурної спадщини завершилась, історик переконаний, що новий склад комісії повинен бути абсолютно новим, і його систематично повинні змінювати.
Оцінивши свою роботу в цього органі, він заявив, що поза неї роботи не стане менше. Громадська організація “Музей відкрито на Ремонт” продовжує працювати з музеями, які дуже часто залишаються сам на сам, і це лише один з напрямків діяльності.
«Не думайте, що будь-який процес може бути сам по собі. Хочете змін – робіть і не бійтеся відповідальності. Найбільша відповідальність перед прийдешніми поколіннями», – наголосив наприкінці Леонід Марущак.