41 рік тому у Києві було здано в експлуатацію готель «Салют». На сьогоднішній день як заставне майно бувших власників Банку «Фінанси і кредит» перед Національним банком України, цей готель виставлено на торги, і тепер стає питання, в які руки він попаде, бо всі нові власники, мабуть, підуть різними шляхами. Автор проєкту готелю «Салют», заслужений архітектор України Володимир Шевченко спрогнозував, що може статися з готелем, якщо він попаде в руки людей, яким байдуже історія.
«Тут чудова локація, яка може спокусити забудовників до такого варіанту, як знесення цього готелю і побудови на цьому місці ще одної так званої елітної житлової вежі. Місце для цього чудове, але з врахуванням фундаменту великого залягання і самої основи цієї будівлі, яка стоїть на небезпечному схилі, це дуже важкий варіант технічно та економічно. Крім того, я думаю, що і суспільство, і архітектори будуть проти того, щоб хтось зніс цю будівлю. Другим варіантом могла би стати тотальна реконструкція без зміни функції, але і він недосконалий – потрібні утеплення, приведення до нормативів, а також нових пожежних норм», – пояснив архітектор.
На його думку, найоптимальнішим є варіант зробити цей об’єкт готелем не для всіх, як і було заплановано відразу, адже «Салют» проектувався як відомчий готель для співробітників і гостей Держплану УССР.
«Якщо зараз Нацбанк України піде по цьому шляху, то це буде правильно. В НБУ є багато грошей, є фахові люди, є фірми, за ким вони працюють фахово. Вони могли би професійно, залучивши фахівців, в тому числі і авторів, зробити гарну роботу. І тоді ця напівзруйнована будівля вийде на новий рівень, її капіталізація підвищиться, після чого Нацбанк зможе її здати в оренду або продати, але вже як цілісний готельний комплекс», – підказав Володимир Шевченко.
Президент Національної Спілки архітекторів України Олександр Чижевський додав, що сьогодні доводиться опікуватись всіма об’єктами спадщини.
«Не так, як ми колись говорили, що для нас спадщина – це Софійський собор, а, скажімо, Хрещатик – не спадщина. Ні. Ми повинні говорити про нашу спадщину, навіть говорити про ті об’єкти, які масово будувалися в пожитті нашого покоління, за нашої участі, і було би здорово, щоб вони отримували нове життя відповідно до нових потреб теж ще при нашому житті і з нашою участю», – сказав він.
Єкспертне обговорення, присвячене реновації одного із найвідоміших київських об’єктів модернізму — готелю “Салют” відбулось у рамках проєкту UREHERIT та виставки Holistic renovation of Modernism housing. Цей проєкт ініційовано Асоціацією архітекторів Литви та співфінансується програмою Європейського Союзу «Креативна Європа».
«Проєктом UREHERIT ми хочемо сприяти відродженню мистецького сектору – архітектури – запрошуючи українських архітекторів до співпраці з європейськими архітекторами на рівних: ділитися знаннями та досвідом і разом шукати нові адаптовані до України методології та шляхи збереження і відновлення української міської та архітектурної спадщини в стійкий та інклюзивний спосіб. Україна, як і будь-яка інша країна, потребує індивідуальних, а не копіпаст-рішень. Разом з іншими партнерами проєкту ми з самого початку домовилися дотримуватися принципу, що всі методології, рекомендації та пропозиції створюватимуться разом з українськими архітекторами, експертами культури та спільнотами. Ми намагатимемося адаптувати найкращі європейські практики до унікального українського контексту», – розповіла ініціаторка та координаторка проєкту, членкиня Ради Асоціації архітекторів Литви Рута Лейтанайте.
Проєкт «UREHERIT» реалізується Консорціумом із 11 організацій, в який входять Асоціація архітекторів Литви, Архітектори Швеції, Федеральна палата архітекторів та дипломованих інженерів Австрії, Інститут технології та архітектури Королівської данської академії, Спілка архітекторів Румунії, Національна рада архітекторів, планувальників, ландшафтних фахівців та захисників природи Італії, Федеральна палата німецьких архітекторів, Естонська асоціація архітекторів, Національна Спілка Архітекторів України, Харківська школа архітектури, Урбаністична коаліція Ro3kvit за асоційованого партнерства Ради архітекторів Європи та фінансується Європейським Союзом.

