В умовах повномасштабної агресії Російської Федерації проти України та глобальної трансформації міжнародної безпекової архітектури особливої актуальності набуває питання російського впливу поза європейським простором. Саме цій темі була присвячена експертна дискусія «Вплив Росії в Латинській Америці та Карибському басейні: тенденції та виклики», у межах якої учасники обговорили інструменти «м’якої сили» Москви, роль дезінформації та наслідки змін у політиці США щодо регіону.
Учасники заходу обговорили використання Росією інформаційних, культурних, дипломатичних та економічних механізмів для посилення своїх позицій у країнах Латинської Америки, а також слабкість альтернативних наративів, що створює сприятливе середовище для поширення російської пропаганди.
Фахівець із цифрової журналістики Фабрісіо Віторіно (Бразилія) звернув увагу на зростання активності російських пропагандистських медіа в Бразилії, зокрема Sputnik та Russia Today. За його словами, попри фінансові обмеження та припинення офіційних операцій у 2023 році, Sputnik знайшов обхідні шляхи для продовження діяльності, зокрема через найм місцевих журналістів та масштабні маркетингові кампанії. Водночас у Бразилії відсутні попередження про те, що ці медіа є частиною державної пропагандистської машини РФ, забороненої в ЄС і США.
Експерт наголосив, що вакуум інформаційної та культурної присутності України в регіоні активно заповнюється російськими дезінформаційними наративами, зокрема твердженнями про «нацистську Україну». У цьому контексті він підкреслив важливість посилення української присутності в академічному середовищі, розвитку інформаційних каналів, культурного обміну та міжпарламентських контактів між Україною і Бразилією.
Асистентка професора Центру досліджень глобального врядування Університету Аустраль Агостіна Кавасотто (Аргентина) зосередилася на специфіці російського впливу в Аргентині. Вона зазначила, що на відміну від інших країн регіону, російська присутність тут має більш прагматичний та багатовекторний характер і часто вписується в логіку альтернативних зовнішньополітичних відносин разом із Китаєм та іншими державами.
Російський вплив в Аргентині проявляється через поєднання відкритих контактів, економічних інтересів та прихованих форм дезінформації, що нерідко знаходять підтримку в академічних і політичних колах. Водночас Буенос-Айрес, зберігаючи загальну спільність позицій із Заходом, уникає перетину «червоних ліній» Москви — зокрема щодо санкцій і військової підтримки України.
Кейс Перу як приклад типової російської стратегії впливу в регіоні представив аналітик Групи аналізу гібридних загроз УКМЦ Микита Кузьменко. Він вказав на те, що мережа російського впливу в країні має двосторонній характер і включає як представників російських структур, так і місцевих політичних еліт.
До початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну в Перу активно діяла парламентська група дружби «Росія–Перу», члени якої й надалі беруть участь у заходах, організованих російськими дипломатичними та культурними установами. Важливу роль відіграють також «Російський дім» і пов’язані з ним організації, що просувають російську мову та культуру як інструмент впливу, часто нівелюючи національну ідентичність інших народів, зокрема українців.
Підсумовуючи дискусію, керівник Групи аналізу гібридних загроз Володимир Солов’ян наголосив на важливості подальшого розвитку експертної співпраці з країнами Латинської Америки та Карибського басейну.
«Надалі ми будемо теж проводити подібні заходи. Це є одним з важливих інструментів просування інформаційної присутності України в різних регіонах світу, що, власне, є дуже важливим для того, щоб вибудовувати справедливий поствоєнний світ, в якому Україна повинна знайти свої ніші, і це стосується не лише інформації, але й економіки, політики і, в цілому, міжнародного престижу, який Україна заслужила, і думаю, що відстояла тими жертвами і тією стійкістю, яку демонструє український народ, але перш за все збройні сили України», – сказав він.
Захід відбувся в рамках проєкту “Об’єднані правдою” за підтримки Canada Ukraine Foundation #unitedfortruth