До розгортання у лютому 2022 року повномасштабної фази російсько-української війни він був відомий передусім у колах правозахисників і журналістів. Коли пішов боронити українську землю, потрапив у полон, де перебував до жовтня 2024 року, допоки не обміняли. З тих пір Максим Буткевич веде активну адвокаційну діяльність, ставши одним з тих українців, хто зумів поєднати власні практики правозахисної роботи з досвідом перебування в полоні. Про це та інше він розповів у спеціальному проєкті Українського кризового медіа-центру «Кава з Трощинською».
Повернення до правозахисту
«Без кордонів» – так називався проєкт, в якому раніше активно працював Максим Буткевич. Тепер звикає до нової назви – «Принцип надії». Це благодійний фонд, який він зареєстрував разом з Ганною Почтаренко.
«У нас є проєкти. Вони невеличкі як для будь-якої новоствореної організації. Основний проєкт зараз, звісно, стосується військовополонених, звільнених військовополонених і цивільних, які перебували і перебувають пов’язані у держави-агресора. Передусім мова йде про реабілітацію, реінтеграцію. Про те, щоб люди, які стикаються, перетинаються або в посередині мають справу зі звільненими, розуміли, з чим вони мають справу і з ким. Які особливості, поведінки, які потреби у цих людей, на що варто зважати, на що не варто зважати. І на це все спрямовано», – пояснив він.
Правозахисник говорить, що це більш освітньо-інформаційний проєкт, який намагається розробити і впровадити візуальне уособлення солідарностей з тими, хто перебуває в полоні.
«Багато хто знає, що є відомий американський символ військовополонених. З естетичної точки зору він викликає в багатьох, включно зі мною, багато питань, але він відомий і він вже є. І він присутній у візуальному просторі. У нас зараз полоненість – це набагато більш актуальна тема. Нам би хотілося, щоб в нашому публічному просторі символіка солідарності була. Тим більше, що про це рано чи пізно дізнаються ті, хто перебувають в полоні», – сказав Максим Буткевич.
Обміни військовополонених
Обмін тисяча на тисячу він вважає дуже проблемним, тому що нетиповий, і є результатом політичної домовленості в Стамбулі. Умовою було те, що кожна сторона дає безальтернативний список в тисячу людей. Кого захотіли, того і внесли. Тобто Росія просто дала тисячу імен і вплинути на це було неможливо.
«Змінити, запропонувати – про це не йшлося взагалі. Тому в даному разі казати, а чому не включили таких-то людей – питання до Росії. Інші обміни працюють інакше», – відмітив правозахисник.
При цьому визнає, що не знає великої частини цієї механіки, тому що за визначенням це непрозора сфера. Але там відбуваються якісь перемовини і там справді щось має рухатись.
Кожен обмін він як і дуже багато людей, продивляється, шукає у списках звільнених знайомі прізвища та імена.
«Завжди є сподівання. Ну хоч хтось. Але, звісно, ситуація засуджених, полонених, вона складніша,. тому що їх майже не міняють. І мій обмін, де приблизно половина з нас, 95 звільнених, були за сфабрикованими справами засудженими військовополоненими, було винятком. На жаль, це не стало правилом. Але ми дуже сподіваємося, що все-таки це відновиться», – сподівається Максим Буткевич.
Новий проєкт на радіо
Цю тематику співзасновник благодійного фонду «Принцип надії» планує розкрити в новій програмі на Громадському радіо. Вона має назву «Я чую інших», і в цій роботі Максиму Буткевичу допомагає журналістка Дар’я Бура.
«Це абсолютно неймовірне відчуття знову. Почати вести програму в студії. Востаннє я це робив понад 10 років тому. Тобто це позаминуле життя таке. Або минуле в усякому разі. Чому я зараз про це згадав? Тому що я зараз зроблю те, що ми не робимо. У нас вже записана наступна програма, і вона присвячена саме тим питанням, які ми зараз обговорюємо»
Гість програми, яка вийде у понеділок – представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. І там будуть питання, що пов’язані з списками. Хто туди потрапляє? Які критерії? Чому такі списки.
«Буде питання і про корупцію, – обіцяє Максим Буткевич. – Буде питання про те, наскільки відповідають реальності постійні або періодичні чутки про те, що можна проплатити підняття у списку людей, або внесення в список. І відповіді або цікаві, або переконливі, або і те і інше».