Menu

У Маріуполі відбувся тренінг для представників ЗМІ Донецької області на тему «Відповідальність професії журналіста: стандарти за будь-яких обставин!? Мова ворожнечі та масова свідомість»

20 та 21 лютого 2018 року в Маріуполі відбувся третій з низки регіональних тренінгів «Відповідальність професії журналіста: стандарти за будь-яких обставин!? Мова ворожнечі та масова свідомість» для редакторів та журналістів Донецької області.

Тренінг проходив за типовою затвердженою організаторами та тренерами програмою. До участі у заході доєднався Айнар Рууссаар, журналіст та координатор російськомовних програм Естонського громадського телерадіомовлення.

Тренер Ірина Брунова-Калісецька почала свою панель з демонстрації фільму, після перегляду якого учасники отримали кілька групових завдань: вигадували історії, складали матеріали для світових видань на задану тему, потім аналізували свою роботу та визначали стереотипи у своїх сприйняттях та написаних текстах. Учасники підійшли до виконання завдань максимально творчо, адже були відзняти за короткий час відео-матеріали, розіграні повноцінні “ток-шоу” тощо. Зазначена вправа примусила учасників критично поглянути на стереотипність свого мислення, згадати про стандарти журналістської роботи та неприпустимість використання маніпуляцій.

Тренер Максим Буткевич в своїй панелі практичним завданням також акцентував на слабкості людини стереотипно мислити та відповідальності журналістів протистояти цьому. Розповів про різницю між мовою ненависті та мовою ворожнечі. Наголосив, що перша – це лише один з жорстких проявів мови ворожнечі!, але основу якої готують м’який та середній типи мови ворожнечі, що завжди передують та готують людей до будь-якого конфлікту. Тренер наголосив, що небезпечною м’яка мова ворожнечі, яку дуже важко розпізнати. Продемонстрував цей ланцюжок на конкретних прикладах – сучасних та історичних. Велику увагу Максим приділив прикладам конфліктів на території України, пов’язаними з вимушено переміщеними особами та мігрантами й активним використанням мови ворожнечі українськими ЗМІ під час висвітлення цих подій. Зокрема, тренер зупинився на прикладах Яготина (будівництво пункту для біженців у Яготині) та Марганця (міжетнічний конфлікт між українцями та вірменами, унаслідок якого були жертви). Максим зазначив, що при висвітленні обох подій велика частина українських медіа припустилися порушень міжнародних та національних правових норм щодо неприпустимості дискримінації та поширення мови ворожнечі, а також суттєвих порушень стандартів журналістики.

Зважаючи на особливість аудиторії тренінгу (мешканці Донецької області, яких прямо чи опосередковано зачепив військовий конфлікт на Сході України), тренери намагалися менше зосереджуватися на темі переселенців, демонструючи інші приклади, пов’язані з Україною.

Окремою і дуже цікавою була панель, присвячена геноциду в Руанді. Розроблене разом з експертами УКМЦ case-study, яке містить практичну вправу, виклад статті професора Д. Янагізави-Дротта та приклади з українських медіа, які демонструють сумну подібність журналістської роботи, справило надзвичайне враження на учасників тренінгу. В історії українських та радянських медіа є приклади використання мови ворожнечі для навмисного розпалювання чи підготовки конфлікту. Важливість та актуальність згаданого кейсу обумовлена декількома причинами: він викликає потужну емоційну реакцію, але не зачіпає особисто жодного з учасників чи членів родини; це єдиний приклад сучасної медіа історії, коли журналісти понесли покарання за професійну діяльність хоча фізично нікого не вбили; це єдине з існуючих в своєму роді кількісних досліджень впливу роботи радіо трансляторів на кількість жертв.

Велике зацікавлення учасників тренінгу викликала можливість спілкування та виступ Айнара Рууссаара, журналіста та координатора російськомовних програм Естонського громадського телерадіомовлення. Айнар розповів учасникам тренінгу про особливості медіапростору Естонії та про цінності і принципи роботи Естонської національної телерадіокомпанії. Російськомовний телеканал ETV+ пропонує в першу чергу такий контент, який частина суспільства, яка споживає російськомовні ЗМІ,  нізвідки більше отримати не може: новини Естонії, дискусії на важливі для Естонії теми, розповіді про людей, які живуть в Естонії тощо. Айнар поділився корисними лайфхаками, як розпізнавати прояви дезінформації  та вміти протидіяти їй у медіа-просторі.

***

Тренінг відбувся у рамках проекту “Розвиток професійної спроможності представників регіональних ЗМІ”, який здійснюється за підтримки Державного департаменту США та Естонського центру східного партнерства.