Як краще популяризувати предмети та об’єкти культурної спадщини, зображені на сторінках закордонного паспорта громадянина України? Відповідь на це питання надали ініціатори проєкту «Об’єднані історією: культурна спадщина України на сторінках закордонного паспорта», представленого в Українському кризовому медіа-центрі.
Проєкт реалізується Всеукраїнською громадською організацією Спілка археологів України у співпраці з комунікаційною агенцією linza agency. В його основі популяризація та адвокація культурно-історичної спадини України. Для цього планується створити 32 анімаційні відеоролики, постер, який можна буде побачити протягом січня у поїздах Інтерсіті+ та на сітілайтах в Одесі, Чернігові, Сумах і метролайтах Києва та Харкова, а також інформаційний буклет.
Про те, як з’явилась ідея проєкту, розказав історик, археолог, кандидат історичних наук, голова Правління ВГО “САУ”, доцент Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Євген Синиця.
«У паспорті для виїзду практично на кожній сторінці є той чи інший предмет або об’єкт культурної спадщини. Вони впізнавані в Україні. Паспорт покликаний таким чином знайомити навколишній світ з маркерами українськості. Це нормальна світова практика, яка презентує країну. Теж саме стосується банкнот. Сутність проєкту в тому, щоб ширше розкрити ці речі, зрозуміліше для більш широкого загалу», – пояснив він.
Докторка філософських наук, професорка Київського Національного університета імені Тараса Шевченка Наталія Кривда розповіла, в чому, на її погляд, полягає важливість цієї ініціативи.
«Відчуття себе належним до певної національної чи культурної спільноти має бути якось опредметнено. Коли цей сухий абстракт «Я – українка» хочу чимось наповнити, маю представити собі споруди, культурні ландшафти, предмети, людей, тексти, мелодії тощо. Це той гачок, за який зачіпляється моя пам’ять, і нагадує мені, хто я є така. Коли в твоєму культурному просторі є об’єкти, які опредметнюють тебе і твою ідентичність, тебе легше вибудовувати свій життєвий сценарій», – відмітила Наталія Кривда.
З її слів останні психологічні дослідження говорять про те, що руйнація ідентичності є одним з найпотужніших факторів руйнації нації, комфорту, благополуччя, психологічної сталості.
«Реалізуючи цей проєкт, ми розуміємо, що працюємо не тільки у полі культурної спадщини, а і національної безпеки. Однією з причин, чому цей проєкт був профінансований, є те, що розпочалась повномасштабна фаза російсько-української війни, і це спонукало багато урядів європейських країн переосмислити свою позицію», – зазначила історик, музейник, кандидат історичних наук, членкиня Правління ВГО “САУ”, заступниця завідувач відділу Національного заповідника “Києво-Печерська Лавра” Анна Яненко
Ще на один аспект звернула увагу артдиректорка linza agency Олена Зенченко.
«Росія свідомо століттями навчала неправильній історії, стирала нашу історію. Для широких мас українців багато цих предметів, які є в паспорті, можуть бути невідомими. І одна з наших цілей – не лише нагадати про них, розказати більше, а й показати справжню частину історії. Важливою цільовою аудиторією проєкту є українці, які виїхали за кордон. Багато з них виїжджали тільки з паспортом, і для нас, як для країни дуже важливо, щоб ці люди залишилися українцями і мали безперервний зв’язок зі своєю спадщиною», – наголосила артдиректорка linza agency.